TextBook Е н г с т р а н (відступаючи). Ну-ну, та вже ж не вдариш!
Р е г і н а. Якщо ти ще зачепиш матір — то й ударю! Забирайся, кажуть тобі! (Іде за ним до дверей у сад.) Та не грюкай дверима! Молодий пан…
Е н г с т р а н. Спить, знаю. Ой, як ти в’єшся коло молодого пана! (Знижуючи голос.) Хо-хо!… Чи не дійшла вже справа?…
Р е г і н а. Забирайся ж у цю хвилину! Брехун!… Та не туди, там пастор ітиме. Йди на чорний хід.
Е н г с т р а н (іде праворуч). Гаразд, гаразд. А ти ось поговори з ним, з пастором. Він скаже, як діти повинні ставитись до батька. Я все-таки батько тобі. По церковних книгах доведу. (Виходить в інші двері, які Регіна йому відчиняє і зараз же зачиняє за ним.)
Регіна швидко оглядає себе в дзеркало, обмахується хусточкою і поправляє бантик на шиї. У двері з саду входить на балкон п а с т о р М а н д е р с в пальті і з зонтиком, через плече в нього дорожня сумка.
П а с т о р М а н д е р с. Здрастуйте, йомфру[6] Енгстран!
Р е г і н а (обертаючись, з радісним подивом). Ах, здрастуйте, пане пасторе! Хіба пароплав уже прибув?
П а с т о р М а н д е р с. Щойно. (Проходить до кімнати.) Вельми неприємна, однак, стоїть у ці дні погода.
Р е г і н а (йдучи за ним). Для сільських господарів — благодатна погода, пане пасторе!
П а с т о р М а н д е р с. Так-так, ви либонь маєте рацію. Ми, городяни, мало про це думаємо. (Хоче зняти з себе пальто.)
Р е г і н а. Дозвольте, я допоможу… Ось так. Ай, яке мокре! Піду повішу в передпокій. І зонтик… Я його розкрию, щоб просох. (Виходить з речами в іншу кімнату — праворуч.)
Пастор Мандерс кладе капелюх і сумку на стілець. Р е г і н а повертається.
П а с т о р М а н д е р с. А приємно все-таки потрапити під покрівлю… Ну, як у вас тут? Сподіваюсь, усе гаразд?
Р е г і н а. Так, дякую.
П а с т о р М а н д е р с. Та зовсім заклопотались, я гадаю, з причини завтрашнього свята?
Р е г і н а. Так, турбот чимало.
П а с т о р М а н д е р с. А фру Алвінг, сподіваюсь, дома?
Р е г і н а. Ще б пак, Господи! Тільки що пішла нагору; готує шоколад молодому панові.
П а с т о р М а н д е р с. Так. Скажіть — я чув на пристані, начебто Освальд приїхав?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Привиди“ на сторінці 6. Приємного читання.