Розділ «Ляльковий дім»

Ф р у Л і н н е (дивиться на годинника). І досі немає. А вже найвища пора. Аби він тільки не… (Знов прислухається.) О, йде! (Виходить до передпокою і обережно відмикає зовнішні двері. На сходах чути тиху ходу. Вона шепоче.) Заходьте, тут немає нікого.

К р о ґ с т а д (у дверях). Я знайшов вашу записку. Що це означає?

Ф р у Л і н н е. Мені треба поговорити з вами.

К р о ґ с т а д. Так? І неодмінно тут, у цьому домі?

Ф р у Л і н н е. Там, де я мешкаю, неможливо. Моя кімната не має окремого входу. Заходьте. Ми зовсім самі. Служниця спить, а Гельмери вгорі на балу.

К р о ґ с т а д (заходить до кімнати). Он як, Гельмери сьогодні бенкетують? Справді?

Ф р у Л і н н е. А чому ж би й ні?

К р о ґ с т а д. Ну так, чому ж би й ні?

Ф р у Л і н н е. Отже, Кроґстаде, давайте поговорімо.

К р о ґ с т а д. Хіба в нас є про що говорити?

Ф р у Л і н н е. Є, багато про що.

К р о ґ с т а д. Не вірю.

Ф р у Л і н н е. Не вірите, бо ніколи по-справжньому не розуміли мене.

К р о ґ с т а д. Що ж там було розуміти? Все як на долоні. Бездушна жінка спроваджує чоловіка, коли їй трапляється вигідніша партія.

Ф р у Л і н н е. Ви вважаєте, що я таки цілком бездушна? І що я зробила це з легким серцем?

К р о ґ с т а д. А хіба ні?

Ф р у Л і н н е. Кроґстаде, невже ви справді так вважаєте?

К р о ґ с т а д. Якщо це неправда, то навіщо ви написали мені такого листа?

Ф р у Л і н н е. Я не могла інакше. Коли мені довелося порвати з вами, то моїм обов’язком було вирвати з вашого серця всі почуття до мене.

К р о ґ с т а д (стискає руки). Он воно що. І все це через гроші!