Розділ «Ляльковий дім»

Н о р а. Балакала, але, на жаль, такого немає. Ну й що?

Ф р у Л і н н е. Доктор Ранк багатий?

Н о р а. Так, багатий.

Ф р у Л і н н е. І не має про кого дбати?

Н о р а. Ні, не має, але…

Ф р у Л і н н е. І приходить до вас щодня?

Н о р а. Ну так, ти ж чула.

Ф р у Л і н н е. То як же вихована людина може бути така нетактовна?

Н о р а. Я тебе просто не розумію.

Ф р у Л і н н е. Не прикидайся, Норо. Думаєш, я не здогадуюся, хто тобі позичив ті тисячу двісті спецій?

Н о р а. Ти що, здуріла? Як ти могла таке подумати! Приятель, який приходить до нас щодня! Це ж було б нестерпно гнітюче становище!

Ф р у Л і н н е. То це справді не він?

Н о р а. Та ні ж, запевняю тебе. Мені таке й на думку не спало б… Та й не було в нього тоді грошей на позичання. Спадок він отримав пізніше.

Ф р у Л і н н е. Мабуть, добре, що й не було, люба Норо.

Н о р а. Ні, мені й на думку не спало б просити доктора Ранка… Хоч я цілком певна, що коли б попросила…

Ф р у Л і н н е. Але ти, звичайно, не попросиш.

Н о р а. Звичайно, не попрошу. Та мені здається, що вже й не було б такої потреби. Але я цілком певна, що якби поговорила з доктором Ранком…

Ф р у Л і н н е. За спиною свого чоловіка?

Н о р а. Мені треба скінчити з тим іншим. І також за його спиною. Треба скінчити.

Ф р у Л і н н е. Так, так, я теж тобі вчора казала це, але…