Розділ «Ляльковий дім»

Н я н ь к а. Вони ж звикли бути з мамою.

Н о р а. Та бачите, Анно-Маріє, тепер мені не можна так багато бути з ними, як досі.

Н я н ь к а. Що ж, малі діти до всього звикають.

Н о р а. Ви так гадаєте? Гадаєте, що вони забули б свою матір, якби її не стало?

Н я н ь к а. Господи! Не стало?

Н о р а. Послухайте мене, Анно-Маріє… Я часто думала… Як ви зважилися віддати свою дитину чужим людям?

Н я н ь к а. А як було не віддати, коли я мала стати твоєю мамкою?

Н о р а. І ви захотіли стати нею?

Н я н ь к а. Чому ж ні, коли трапилося таке гарне місце? Бідній дівчині в такому горі, як у мене, треба було тільки радіти. Той поганець нічим мені не допоміг.

Н о р а. Але ж дочка, мабуть, забула вас.

Н я н ь к а. Ні, чого ж. Писала мені, і коли конфірмувалася, і коли виходила заміж.

Н о р а (обіймає її за шию). Старенька моя, ви були мені доброю матір’ю, коли я була мала.

Н я н ь к а. Бо ти, бідолашна, не мала іншої матері, крім мене.

Н о р а. І якби мої діти не мали іншої, то я знаю, що ви б… Дурниці, що я вигадую! (Відкриває коробку.) Ідіть до них. Мені тепер треба… Побачите, яка я завтра буду гарна.

Н я н ь к а. Певне. На тому балу нікого не буде такого гарного, як ти. (Виходить у двері ліворуч.)

Н о р а (починає витягати з коробки речі, але скоро відсовує її від себе). Ох, якби я зважилася вийти надвір. Якби ніхто не прийшов. Якби тут без мене чогось не сталося. Дурниці, ніхто не прийде. Нащо таке думати… Ось почищу муфту. І ці гарні рукавички, чудові рукавички. Викинути все це з голови! Раз, два, три, чотири, п’ять, шість… (Скрикує.) Ох, ідуть… (Кидається до дверей, але нерішуче зупиняється.)

Із передпокою заходить ф р у Л і н н е, уже без пальта.

Н о р а. А, це ти, Кристино. Там більше нікого немає?… Як добре, що ти прийшла.

Ф р у Л і н н е. Мені сказали, що ти заходила й питала про мене.

Н о р а. Так, я саме проходила мимо. Мені конче потрібна твоя допомога. Сядьмо тут на канапку. Бачиш, завтра ввечері консул Стенборґ, що мешкає над нами, влаштовує костюмований бал, і Торвальд хоче, щоб я була неаполітанською рибалкою і затанцювала тарантелу, якої навчилася на Капрі.