Розділ «Підпори суспільства»

Ф р у Р у м м е л ь. Трупа? Ні, зрештою, цього я зовсім не пригадую.

Ф р у Л ю н г е. Та як же! Розповідають, ніби ці панове бог зна що тут виробляли!… А що, власне кажучи, було?

Ф р у Р у м м е л ь. Власне кажучи, нічогісінько, фру Люнге.

Ф р у Г о л т. Дінусю, передай мені оту білизну.

Б е т т і (в той же час). Дінусю, піди скажи Катрині, щоб подавала кофе.

М а р т а. Я з тобою, Діно.

Д і н а й М а р т а виходять крізь другі двері ліворуч.

Б е т т і (підводячись). І мене, mesdames, прошу пробачити на хвилинку. Я думаю, краще пити кофе на терасі.

Виходить на терасу і починає накривати на стіл. Ад’юнкт Рерлун, стоячи на дверях, розмовляє з нею. Гільмар Теннесен сидить на терасі і курить.

Ф р у Р у м м е л ь (пошепки). Господи, фру Люнге, як ви мене налякали!…

Ф р у Л ю н г е. Я?

Ф р у Г о л т. Та ви ж самі почали, фру Руммель!

Ф р у Р у м м е л ь. Я? Та що це ви, фру Голт? Я й словом не згадала.

Ф р у Л ю н г е. Та в чому ж справа?

Ф р у Р у м м е л ь. І як ви могли завести цю розмову? Тільки подумати! Хіба ж ви не помітили, що Діна була тут?

Ф р у Л ю н г е. Діна? Господи, та хіба що-небудь з…

Ф р у Г о л т. Та ще тут у домі! Невже ж ви не знаєте, що брат фру Бернік…

Ф р у Л ю н г е. Що ж він? Я ще нічогісінько не знаю. Я ж тут зовсім недавно.

Ф р у Р у м м е л ь. Та хіба ж ви не чули?… Гм… (Дочці.) Ти б прогулялася в садку, Гільдо.

Ф р у Г о л т. Піди й ти, Нетто. І прошу тебе, тримайся ласкаво з бідною Діною, коли вона прийде.