Розділ «Підпори суспільства»

Управитель К р а п входить з правого боку.

К р а п. Можете ви приділити мені одну хвилину, пане консул?

Б е р н і к (кидаючи хлист). Можу, можу. Ви з верфі?

К р а п. Прямо звідти. Гм…

Б е р н і к. Ну? Сподіваюсь, «Пальма» в порядку?

К р а п. «Пальма» може вирушати завтра, але…

Б е р н і к. Так ви з приводу «Індіанки»? Я так і думав, що цей упертий…

К р а п. «Індіанка» теж може вирушати завтра, але боюсь, що вона недалеко запливе.

Б е р н і к. Що це значить?

К р а п. Вибачте, пане консул, двері не зачинені, і, здається, там хтось є…

Б е р н і к (зачинивши двері). Ну, що там за секрети?

К р а п. А те, що суднобудівник Еуне, очевидячки, має намір пустити «Індіанку» на дно з усім вантажем і екіпажем.

Б е р н і к. Хай Бог милує! Як вам таке спало на думку?

К р а п. Інакше й пояснити собі не можна, пане консул.

Б е р н і к. Розкажіть же мені все коротко і ясно.

К р а п. Ось послухайте. Ви самі знаєте, як повільно іде в нас на верфі робота, відколи ми завели нові машини і набрали нових, недосвідчених робітників.

Б е р н і к. Так, так.

К р а п. Але заходжу я туди вранці, дивлюсь, ремонт американського судна, на диво, посунувся вперед. Велика щілина у днищі… Зовсім прогниле місце, знаєте?…

Б е р н і к. Ну, і що?

К р а п. Зовсім залатана, тобто… Виглядає, як нова обшивка. Кажуть, Еуне сам цілу ніч працював з ліхтарем.