Розділ «Підпори суспільства»

Л о н а. Ясна річ. Але хто ж цей злодій?

Б е р н і к. Ніхто. Ніякої крадіжки не було. Не пропало ні гроша.

Л о н а. Як?!

Б е р н і к. Кажу тобі — ні гроша.

Л о н а. Але чутка? Звідки ж пішла ця ганебна плітка, ніби Йоган…

Б е р н і к. Лоно, по-моєму, з тобою я можу бути відвертий, як ні з ким. З тобою я не буду критися. В поширенні цієї чутки почасти винен і я.

Л о н а. Ти? І ти міг таке зробити? Очорнити людину, яка через тебе…

Б е р н і к. Не суди мене суворо, пригадай моє тодішнє становище. Я ж тобі вчора все пояснив. Коли я повернувся на батьківщину, то побачив, що матуся заплуталася з цілою низкою необдуманих справ. Невдачі переслідували нас одна за одною, здавалося, всі нещастя хочуть разом на нас звалитись. Фірма була напередодні краху. Якась легковажність відчаю опанувала мене… Далебі, здається, тільки з бажання забутись я й встряв у той зв’язок, через який Йогану довелось поїхати звідси.

Л о н а. Гм…

Б е р н і к. Ти, звичайно, можеш собі уявити, що ваш від’їзд викликав нескінченні балачки. Казали, що це не перший легковажний вчинок Йогана, що Дорф нібито одержав від нього значний куш як відступне; інші ж твердили, ніби цей куш одержала вона. З другого боку, не можна було приховати, що фірма зазнає утруднень з платежами. Цілком природно, міські балакуни зв’язали ці дві плітки докупи. Вона ж зосталась жити тут, у великій бідності, ну й почали твердити, що Йоган забрав усі гроші з собою в Америку, а сума в устах людей поступово все зростала.

Л о н а. А ти, Карстене?

Б е р н і к. Я ухопився за цей поговір, як потопаючий за соломинку.

Л о н а. І сприяв його поширенню?

Б е р н і к. Я його не спростовував. Кредитори почали нас допікати; мені треба було їх заспокоїти, щоб ніхто не мав сумніву в солідності фірми. Довелося посилатись на тимчасове утруднення, натякати на особливе нещастя і просити, щоб нам тільки дали час, тоді все одержать повністю.

Л о н а. І все одержали?

Б е р н і к. Так, Лоно, цей поговір урятував нашу фірму і зробив мене тим, чим я став.

Л о н а. Значить, брехня зробила тебе тим, чим ти став тепер.

Б е р н і к. Але ж тоді нікому від цього не могло бути шкоди. Йоган вирішив ніколи більше не повертатись.

Л о н а. Ти кажеш — нікому не могло бути шкоди? Поміркуй добре і скажи: чи не пішло це на шкоду тобі самому?

Б е р н і к. Візьми кого завгодно, — в кожній душі знайдеш хоч одну темну пляму, бодай невеличку, яку доводиться ретельно приховувати.