TextBook Г і л ь м а р. Гм!
Й о г а н. Ну, Лоно, не вихваляйся надміру.
Л о н а. Коли ж є чим похвалитись! Та що там! Більше ж я нічого, нічогісінько корисного не зробила. Ну, та тільки завдяки цьому я вже маю право почувати себе не зайвою на світі. Так, Йогане, коли згадаєш, як ми там з тобою починали з чотирма порожніми лапами…
Г і л ь м а р. Руками!
Л о н а. Я кажу — лапами; не дуже чистенькі вони тоді були…
Г і л ь м а р. Ух!
Л о н а. До того ж — порожні.
Г і л ь м а р. Порожні? Одначе, скажу я!…
Л о н а. Що скажеш?
Г і л ь м а р. Скажу — ух! (Виходить на терасу.)
Л о н а. Що це з ним?
Б е р н і к. Не звертай на нього уваги; він останнім часом став такий нервовий. Але, може, ти хочеш оглянути наш садок? Ти ще не була там, а в мене саме вільна година.
Л о н а. Охоче! Повір мені, в думці я часто переносилася сюди, до вас у садок.
Б е т т і. Там теж сталися великі зміни — ось зараз побачиш.
Б е р н і к, Б е т т і й Л о н а виходять у сад, де й гуляють під час дальших сцен.
У л а ф (на дверях тераси). Дядечку Гільмаре! Знаєш, що спитав у мене дядько Йоган? Чи не хочу я поїхати з ним в Америку!
Г і л ь м а р. Та куди тобі, дурнику! Ти ж завжди за материну спідницю тримаєшся…
У л а ф. А більше не хочу. Побачиш, коли я виросту великий…
Г і л ь м а р. Дурниці! У тебе нема серйозної потреби в чомусь такому — в гарті…
Ідуть обоє в глиб саду.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ляльковий дім» автора Ібсен Генрік на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підпори суспільства“ на сторінці 30. Приємного читання.