Розділ «Підпори суспільства»

М а р т а (скочивши з місця). Ах!

Д а м а. Здрастуй, люба Бетті! Здрастуй, Марто! Здрастуй, зятю!

Б е т т і (скрикує). Лона!

Б е р н і к (відсахнувшись). Слово честі!…

Ф р у Г о л т. Боже милостивий!

Ф р у Р у м м е л ь. Не може бути!

Г і л ь м а р. Ну!… Ух!…

Б е т т і. Лона… Та невже?

Л о н а. Чи це я? Так, присягаюсь, це я. Можете мене обняти, не соромтесь.

Г і л ь м а р. Ух! Ух!

Б е т т і. І ти тепер приїхала сюди, як…

Б е р н і к. І збираєшся виступати прилюдно?

Л о н а. Виступати? Як виступати?

Б е р н і к. Я гадав… У цирку…

Л о н а. Ха-ха-ха! Та ти при розумі, зятю? Ти думаєш, я з трупи наїзників? Ні, я хоч і перепробувала всякої всячини, і по-всякому дуріла…

Ф р у Р у м м е л ь. Гм!

Л о н а. …але наїзницею не бувала.

Б е р н і к. Виходить, все-таки не…

Б е т т і. Ох, слава Богу!

Л о н а. Ні, ми приїхали самі по собі, як і інші добрі люди; правда, другим класом, але до цього нам не звикати.