— Тоді буде, що я переходив, — відповів Андрій мляво.
— Ага! Отже, так і запишем — «Переходив».
Андрій хотів гаряче запротестувати, але не вистачило сили та й побачив, що те ні до чого. Слідчому вільно писати все, що він захоче, і ніякі його — Андрієві — аргументи, очевидно, не порушать вже наміченого ними плану. Інша справа, як дійде до підписування всього того, що вони понаписують... А Сергєєв вів далі:
— Ув’язнений Чумак! Ви ствердили пункт попередній, а тепер у зв’язку з цим, чи не були б ви ласкаві відповісти, на користь якої країни ви займалися шпіонажем? Га?
Андрій мовчав.
— Чого ж ви мовчите? Не бійтесь. За щиросердне зізнання ми не караємо суворо. А може, навіть і взагалі не караємо. Отже?
— Ви, здається, не потребуєте моїх відповідей і можете написати протокол самі. Пишіть, що хочете!
— Ув’язнений Чумак! — закричав Сергєєв подразнено. — Чи ви ще хочете, щоб я добавив вам пункт — знущання над органами пролетарської законності?
— Ви ліпше запишіть пункт знущання беззаконно над людиною, та ще й пролетарського походження, — проговорив Андрій. Думав, що за цим прийде вибух обурення й биття, але ці його слова, на диво, не викликали ніякого обурення, лише сміх.
— Який тебе дурень бив, ще що вигадай! Приснилось? Хіба так б’ють! Биття ти ще побачиш. А щодо пролетарського походження, то я вже колись тобі про це казав, — до лампочки це!
Писання протоколу тривало далі.
— Ви шпигували на користь Японії? — напосідався Сергєєв.
— Я взагалі ніколи не шпигував, це розходиться з моєю мораллю.
— Ич ти, який моральний!.. Ого-го!.. Але ж з твоєю мораллю саме й шпигувати, ми вже чули твою мораль. Чи ти від неї відрікаєшся, га?
— Ні, не відрікаюсь...
— Ага! Так і запишем — «не відрікаюсь».
— Я не відрікаюсь від своєї моралі, але відрікаюсь від чужої мерзості! — випалив Андрій.
— Тихше, тихше... Побережи сили, вони тобі здадуться. Ич ти! Який шпаркий! А як ми тобі доведемо, що ти шпигував на користь Японії? Тоді?
— Тоді буде значитися, що я шпигував, незалежно від правди, наперекір моїм твердженням, — (іронія).
— Ага, добре. Так і запишем. — Сергєєв щось записує й додає словами: — Я шпигував. Ну а подробиці потім, це поки що попередній протокол. Решту ти потім скажеш.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сад Гетсиманський» автора Багряний Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 28. Приємного читання.