Розділ «Літак»

Круглі від переляку очі, здавалося, займали півобличчя.

— Щось вибухнуло.

— Де?

— Далі по салону. Мабуть, у хвості.

Парамонов завагався. Треба йти до кабіни, запропонувати допомогу. Проте лайнер — напевно, все ще на автопілоті — продовжував летіти рівно. Навряд чи за кілька хвилин що-небудь зміниться. Буде краще, якщо він спочатку пройдеться салоном і погляне, що трапилося.

— Я візьму балон і сходжу подивлюся. Дізнаюся, які пошкодження. Ви зв’язувалися з вашими колегами з хвоста?

— Ні. Тобто так. Я намагалася. Але вони не відповідають.

«Хріново», — подумав Єгор.

— Добре. Я все з’ясую.

Він затиснув патрубок кисневого балона зубами та, допомагаючи собі руками, швидко перетнув салон першого класу. Проминувши другу кухню та туалети, росіянин зупинився на порозі бізнес-класу.

Обвислі кришки камер, де ховалися кисневі маски, та гнучкі прозорі трубки для подачі кисню вібрували в такт із корпусом. Пасажири — ті, що були при пам’яті, — отупіло телющилися на Парамонова. Той, розставивши ноги, ковзав очима по салону. Біль, що причаївся в потилиці, перекинувся на решту голови, та росіянин не зважав. Не виявивши нічого підозрілого, він нахилився до посірілої від страху шатенки на найближчому кріслі й запитав англійською:

— Ви бачили якісь пошкодження?

Вона зосередила на ньому осклянілий погляд зацькованої тварини, що втратила волю до життя. Парамонов не здавався:

— Де вибухнуло?

В очах щось промайнуло, і шатенка махнула рукою собі за спину, в бік салону економ-класу.

— Дякую. — Парамонов поклав руку на її плече. — Все буде гаразд!

Коли він випростався, тремтіння палуби під ногами посилилося. Росіянин перевів погляд ліворуч, до ілюмінаторів, угледів лише небо, а вже за мить відчув, що літак знижується. Отже, пілоти живі, а лайнер не втратив керованості. Щойно Єгора пронизала думка, що ця пригода мине без неприємних наслідків і що зрештою він хизуватиметься нею перед колегами, літак накренився на правий борт. На мить тіло затопило неприємне відчуття невагомості. Потім, коли корпус струсонуло так, що шатенка, поруч із якою стояв Парамонов, голосно клацнула зубами, а 777-й кинуло ліворуч, ніби корабель, у борт якого вдарила висока хвиля, росіянин утратив рівновагу й повалився на підлогу. Кисневий балон вискочив з руки та покотився проходом до носової частини літака.

16:49

Еліаш повернув штурвал ліворуч. 777-й ривком вирівнявся, та вже за кілька секунд знову почав кренитися на правий борт. Командир викрутив штурвал до упору, і завалювання зрештою припинилося, проте не більше. Крен не зникав. Лайнер продовжував втрачати висоту із правим крилом, опущеним щонайменше на тридцять градусів щодо горизонту.

Другий пілот тим часом зв’язався із диспетчером в Ісламабаді, який прийняв рейс 341 невдовзі потому, як той перетнув кордон Пакистану.