Розділ II

«Привіт. Залюбки. Давай о 18.00 на Контрактовій зустрінемось».

Зіна відповіла і відкинула телефон. Що хоче ця принцеса від неї? Похизуватися своїм діамантом, який вона виставила у соціальних мережах? Похвалитися гарною фігурою? Похизуватись своїм крутим чоловіком? Дівчина довго крутилася в ліжку і не могла заснути. Страшенно боліла голова. Заздрість лежала на своєму ліжку в нашій квартирі гріхів і відчувала, як від неї відростають все більші корені, що впиваються в голову своїх жертв, у тому числі в мізки Зіни. Вони висмоктували силу з голови і з серця.

Вони спричиняли появу пухлин, сердечних розладів, підвищували тиск. Вони надавали нашому гріху сили. І поки жертви Заздрості не могли заснути, вона солодко спала і посміхалась уві сні.

Наступного дня Зіна сяяла. Вона зробила найкращий макіяж, вдягнула найновіший одяг. Це мала бути битва. З подругою вони вирушили гуляти на Поділ. Вони радісно обійнялись, поцілувались, обмінялись компліментами і почали прогулюватись по Андріївському узвозі. На здивування Зіни, її подруга Таня нічим не хизувалась.

— Нічого собі! Оце ти щаслива! — промовила вона, коли Зіна розповіла їй про своє чергове побаченні з хлопцем з Tinder.

— Дуже щаслива! — засміялась Зіна. — Чоловік, якого я вперше побачила, лізе лапати мене за груди, ну просто неймовірне закінчення побачення!

— Просто стільки емоцій! Стільки вражень! Такі пригоди! Ми з Максом вже чотири роки разом, мені іноді так не вистачає цих перших емоцій хвилювання, коли відчуваєш себе живою. У нас все так стабільно, а ще цей побут все вбиває.

Зіна лише стенула плечима, і вони продовжили свою ходу вгору.

— Яка ти молодчинка, — знову нахвалювала Зіну Таня. — На роботі тебе дуже поважають.

— Ну, не так вже й дуже. У відрядження відправляють інших, я роблю лише репортажі про київські події.

— Але ж пишеш про серйозні політичні новини, навіть до Верховної Ради ходиш, а не ці дурні статті на жіночі сайти, які щодня пишу я. Як схуднути на три кілограми за три дні? Міла Куніс вагітна. Вражаючі фото зірок без макіяжу. Яке надбання для суспільства! А тебе публікують у таких шанованих виданнях.

І знову Зіна здивувалась тому, що її подруга захоплюється її нудним і звичайним життям, замість того, щоби хизуватись своїм. Десь поділася злоба дівчини, вона навіть взаємністю почала відповідати. Казати, що Тані пощастило з чоловіком, що вони молодці, бо купили квартиру в новобудові, що фігуру дівчина має бездоганну, Зіні далеко до такої. Вони навіть сфотографувались разом, Зіна швидко виклала фото до Instagram. #bestfriend #kyiv #girls #sunnyday #lovemylife

— Цікаво, де тут аптека? — спитала Таня, коли вони піднялись Андріївським узвозом до самого кінця і дійшли до Михайлівської церкви. — Останнім часом я просто помираю від головного болю.

— Не повіриш, я так само! — зізналась Зіна.

— Певно, це все магнітні бурі.

А Заздрість бачила, як ниточки, що її пов’язували з двома постійними клієнтками поступово слабнуть. Не обриваються, звісно, але слабнуть, і їхній головний біль тепер мав би стати меншим. Адже дівчата раптом одночасно прозріли і побачили, що варто було б цінувати те, що у них є, а не вдивлятися пильно у світло чужих вікон.

Кінець квітня. Життя витягало зі сплячки своєю запашною, теплою, яскравою весною тих, хто ще не прокинувся. Квіти, бджоли, метелики, пікніки, велосипеди, білі кеди, яскраві помади, короткі спідниці. А як співали пташки! На майданчиках тепер постійно гралися діти, сміялися, бігали, кричали і билися. На стадіоні побільшало тих, хто згадав про своє здоров’я. Відступала сірість. Яскраві кольори остаточно захопили Київ.

Я мала змушувати людей закохуватися, грішити, зачинати дітей, а вони віддавати мені за це неймовірну кількість енергії, яка давала мені змогу літати ще швидше, ще вище щоб наступного дня змушувати їх грішити ще сильніше. Адже дні ставали довшими. Здається, сонце палало сильніше саме тому, що люди віддавали йому енергію своєї пристрасті. І з кожним днем було все спекотніше. Довелося ховати теплі кросівки і черевики, діставати відкриті босоніжки. Тепер продавці окулярів отримували все більші прибутки, а продавці теплих шапок, рукавичок, светрів та інших зимових речей складали свої товари і ховали далеко до осені.

Знаєте, коли в тобі вирує ця неймовірна енергія, поцуплена у людей за їхні гріхи, світ стає дуже яскравим. Абрикосове дерево пахне божественно. Ластівки щебечуть божественно. Кольори неба на заході сонця божественні. Ти на мить відчуваєш у собі таку силу і космос, ніби ти є Богом, а потім це минає, а на губах лишається лише усмішка, і ти згадуєш ці чарівні миті і розумієш, за що любиш життя і свою роботу. Певно, така у нас, гріхів, зарплата. Ці весняні миті щастя. Небо проливало на Київ свій теплий весняний дощик, потім малювало киянам веселку, а ми пірнали у неї. Веселка на небі буває нечасто. Коли ми бачимо її, одразу ж злітаємось, де би не знаходились, і зустрічаємось у її барвах. А потім летимо назад, до своєї роботи, осяяні сонцем, омиті дощем.

Якось уранці я відкрила тумбочку біля свого ліжка, почала шукати там сонячні окуляри, зловила себе на думці про те, що двері тумбочки відкриваються легко, хоча раніше вони трохи хитались. Крім Ліні, у нас такими справами ніхто не займався, але я їй нічого не говорила, бо не хотіла обтяжувати додатковою роботою. Сама ж гріхиня не мала звички нишпорити у моїй кімнаті.