Розділ II

— Ні-ні. Обіцяй, що сьогодні ти йому писати не будеш. Ти маєш слухати виключно мене, а не свою п’яну піх... тобто коли ти п’яна, то краще тримати себе в руках. Обіцяй!

— Обіцяю. Тебе я поважаю.

— Добре! Тоді слухай.

— Я тебе взагалі так люблю. Ти така класна.

— Ок! Слухай мене! — я почала розповідати дамі про методи НЛП, психологічний вплив, про мистецтво бути жінкою, ведичні заморочки, коротше, про всю біліберду з гарним вплітанням крапель істини, яку я читала у вільний час у книжках людей і слухала на їх тренінгах. Марина слухала з відкритим ротом, але я знала, більшість інформації вона забуде на ранок, моєю метою було справити враження розумної людини, потягнути час для того, щоб вона не наробила дурниць. Не вистачало ще, щоб вона завагітніла від дрочера. Коли Марина захотіла в туалет, я попросила лишити телефон на столі. Вона послухала, я сиділа і розмірковувала над планами порятунку моєї випадкової жертви.

Дівчині терміново треба було знайти хорошого хлопця. Ця ідея здалась мені найвлучнішою. Звісно, хлопця іншого вона відразу покохати не зможе. Але я мала би пояснити, що наша мета зовсім не він, він — наш спосіб змусити ревнувати Петра. У ході зближення потрібно показати Марині, що Петро — мудак і дрочер, а хороший хлопець — чудова пара для неї. Звучить план гарно, але як його втілити? Марина довго не поверталася з туалету, а я розглядала навколишніх претендентів. Одружений, одружений, гей, тупий хіпстер, живе з мамою і бабусею, бабник, о, а цей нічого так. А, ні, теж гей. Перевелись нормальні хлопці у Києві! Ну, крім одного на моєму дивані. Саша він такий... Так, стоп-стоп, гормони. Саша такий, як і всі, а я взагалі на роботі. Працюємо далі, цей — жадібна свиня, цей — занадто товстий, а цей, о, цей нічого так, а ні, наркоман, нам зовсім не підходить. Раптом я побачила, що під серветкою, куди Марина поклала телефон, зовсім не телефон, а пудра! От же сучка! У цей момент дівчина якраз повернулася з туалету. Щаслива така.

— Що ти вже йому написала? — грубо спитала я.

— Хі-хі.

Я вихопила телефон. «У тебя есть борода, и я скажу тебе «да»», — було написано в смс для Петра. ААА!!! Ідіотка!

— Що це?

— Якщо він відповість зі смайлом, то натяк вдався, а якщо буде злим, я скажу, що просто помилилась номером і цитувала подружці пісню! Круто вигадала?

— !!!!

— Ти чого зла? Що не так?

— !!!! — ні, ну ви уявляєте, що роблять мої гормони з розумними дівчатами? Хотілося вбити ідіотку в тому барі.

Вона знову ткнулась чолом об стіл і накрила голову руками.

— Сильніше бийся головою об стіл! Може, допоможе включити мізки і виключити піхву! Ти ж обіцяла мені!

— Ну, я більше не буду. Ааа! Він щось відповів, — раптом закричала Марина.

«Приезжай, детка. Я тоже скажу тебе «да», — написав Петро. Без помилок. Нічого собі.

— Я маю поїхати, — очі Марини сяяли, як сонце.

Жах якийсь. Я так гарно обліпила її мудростями про ведичну жінку, поєднаними з техніками НЛП, пікаперськими штучками, а вона йому пише про бороду і хоче їхати до нього, щоб почути «да». І саме тоді, коли вона сяяла, коли в її крові плавала купа гормонів, у серці квітнула надія, вона відчувала себе бажаною, відчувала, що її життя вдалось і вона знайшла сенс буття, я перестала стримувати її. Деяких помилок треба припускатися. Тисячі разів я бачила, як халепи вносили в життя людей позитивні зміни. Та й не прив’язувати ж мені дівчину до батареї! Зрештою, їй потрібно було зарядитись енергією. Я не знала, де б вона могла взяти її ще. Секс був би у нагоді, вона б мала запалати, засяяти. Робота в неї не творча, друзів у Києві не було. А щоб притягнути нормального хлопця, їй варто було світитись. При цьому важливо було не поламати світильник надії через поведінку Петра наступного дня. Тому вже біля таксі, яке нам ледве вдалось викликати, я, благословивши Марину на секс, дала кілька важливих настанов. Добре, що я чудово знала те, які пошукові запити вводить її дрочер в «РотоНиЬ».