Розділ «Частина IV»

– Було б чудово, – машинально відповіла Беата.

Олауг уже збиралася налити добавки, але раптом виявила, що Беата закрила свою чашку долонею.

– Перепрошую, – розсміялася Беата. – Я хотіла сказати: «Було б чудово подивитися».

– Що?

– Прикрасу, яку тобі подарував син.

Олауг просвітліла обличчям і тут же зникла з кухні.

«От і добре, – подумала Беата і підняла чашку. – Треба б подзвонити Харрі та дізнатися, як усе пройшло». Але не встигла.

Увійшла Олауг:

– Ось, дивись.

Чашка Беати Льонн – вірніше, Олауг Сівертсен, іще вірніше, чашка вермахту – застигла на півдорозі.

Беата побачила брошку, а головне – коштовний камінь у центрі.

– Свен такі ось імпортує, – вела далі Олауг. – Їх, напевно, тільки в Празі виготовляють.

Діамант, огранований зірочкою.

Беата провела язиком по яснах: у роті вмить пересохло.

– Мені потрібно декому подзвонити, – сказала вона. – Сухість у роті не проходила. – А поки що можеш знайти фотографію Свена? Бажано, який у нього вигляд тепер. Дуже терміново.

Олауг подивилася на неї здивовано, але кивнула.

Отто дихав ротом, дивився на екран і прислухався до того, що говорять навколо.

– Можливий об’єкт входить у сектор «Браво-два». Можливий об’єкт перед дверима. Готові, «Браво-два»?

– «Браво-два» готові.

– Об’єкт стоїть. Дістає щось із кишені. Можливо, зброя – руки не видно.