Розділ «Частина III»

– Харрі, я ж зламував математичні коди, а в людських – інший сенс, інша семантика. Я, наприклад, досі жодного разу правильно не вирахував, що мають на увазі жінки, коли говорять «ні».

– Уяви собі, що в нашому випадку задіяні й людська логіка, і деякий підтекст.

– Тоді це вже криптографія, тайнопис. Для цього, окрім логічного мислення, потрібне вміння задіювати підсвідомість та інтуїцію – все те, що ти знаєш, але не знаєш, що знаєш. Доведеться використовувати лінійне мислення й розпізнавання образів. Чув про Алана Тьюрінга?

– Ні.

– Цей англієць у війну розшифровував німецькі коди. Простіше кажучи, виграв Другу світову. Він говорив, що для розшифровування треба спочатку зрозуміти, в якому вимірі діє супротивник.

– Це як?

– Скажімо, так: цей рівень вищий за літери та цифри. Надмовний. І відповіді потрібно шукати не на питання «як», а на питання «навіщо». Зрозуміло?

– Ні.

– Ніхто не розуміє. Це, скоріше, особливий дар – на зразок ясновидіння.

– Припустимо, ми знаємо, навіщо. Що далі?

– Далі доведеться витратити силу-силенну часу. Комбінуй варіанти, поки не вмреш.

– Не можна мені вмирати. І сили-силенної часу немає в мене. Швидше можна?

– Тоді є тільки один відомий мені спосіб. Транс.

– Ну, зрозуміло, транс. Ось тепер усе зрозуміло.

– Я не жартую. Продовжуєш дивитися на інформацію, поки не позбуваєшся всіх думок. Однаково що перенавантажувати м’яз і викликати його спазм. Щось на зразок цього. У вісімдесят восьмому я чотири ночі підряд зламував систему рахунків Данського банку. На голому ентузіазмі та краплиночці ЛСД. Вийде підсвідомо зламати код – вважай себе королем. А якщо не вийде…

– То що?

Ейстейн засміявся:

– Потрапиш у психлікарню. Там повно таких, як я.

– Транс, кажеш?

– Ага. Транс. Інтуїція. Можливо, трохи фармацевтичної допомоги…