Розділ «Частина п’ята»

– Це репліка Марті Фельдмана з фільму «Красень Жест». Він хоче заховатися, але так, щоб його знайшли.

– Розумію.

Над ними в бік жовто-зеленого розмитого узлісся пропливла тінь. Вони поглянули нагору: це був один із лебедів.

– Ну і як там, у цьому фільмі, – запитала Ракель, – знайшли вони одне одного?

– Звісно.

– Ти повернешся?

– Ні, – відповів Харрі. – Я ніколи не повернуся.

У холодному підвалі одного з будинків району Тьойєн стояли два схвильованих представники місцевого самоуправління та дивилися на чоловіка в комбінезоні з товстезними окулярами на носі. Чоловік говорив, а з його рота виривалася пара, як хмарка крейдяного пороху.

– З домовим грибком завжди так: його не видно, але він є.

Чоловік зробив паузу, відкинув середнім пальцем косе пасмо, що впало на чоло, і повторив:

– Але він є!

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!