Розділ «Частина третя»

Решта мовчки дивилася на нього.

– Я не жартую, – запевнив він. – Давайте додому, чорт з ним з усім!

Харрі зголосився підвезти Катрину до району Грюнерльокка, колишнього робочого кварталу. Там вона попросила висадити її біля старовинного чотириповерхового будинку на вулиці Сейльдуксгата.

– Де твоя квартира? – запитав він і нахилився до вікна.

– Третій поверх, ліворуч.

Він подивився на третій поверх. Усі вікна були темні. Занавісок він теж не побачив.

– Схоже, твого чоловіка немає вдома. Або, певне, він уже ліг спати.

– Може, й ліг. – Катрина наче й не збиралася виходити з машини. – Харрі!

Він поглянув на неї.

– Ти розумієш, що я мала на увазі, коли сказала, що питання в тому, на кого зараз Сніговик полює?

– Гадаю, що так, – відповів він.

– Те, що ми побачили на Фінньої, – це не просто вбивство випадкової людини, котра, як здалося вбивці, забагато знала. Воно було заздалегідь сплановане.

– Звідки ти взяла?

– Якщо навіть Рафто і натрапив на його слід, це теж було сплановано.

– Катрино…

– Зачекай. Рафто був найкращим слідчим відділу вбивств у всьому Бергені. Ти – найкращий в Осло. Він міг передбачити, що розслідування вбивства будеш вести саме ти, Харрі. Ось чому ти отримав цього листа. Я тільки хочу сказати, щоб ти був обережнішим.

– Ти що, намагаєшся мене налякати?

Вона знизала плечима:

– Якщо ти налякався, знаєш, що тобі треба робити?

– Ні.