Розділ «Русалки»

— «Як прошов вже Іван Купальний да прошла Іллє — то не купайтеса, бо то вже послє Ллі русалки купаюца, то купатись не можна було, йти у воду не можна було, бо каже, як зáйдеш у воду, то можуть забрати, — русáлки очі позаливають, і не вийдете з води. Ето вже вони купаюца аж до Сплéння, Успенія Божої Матері, 28 серпня, три неділі».[1360]

Згідно з поширеним серед поліщуків звичаєм, зажинати годилося до Петра, навіть якщо жито нестигле. На Камінь-Каширщині зафіксовано відомості, які пов’язують цей звичай із русалками: «Жита вжнéмо хоч снопочок до Петрá. Кажут: будут русавкó ховатися тамка, змотувати будут».[1361]

Щодо часу доби, то зрідка стверджують, що русалки з’являються близько опівночі:

— «В Русальний тиждень ходили. Вони виходили тільки в дванацить годин ночі, кажуть таке, я не знаю».[1362]

— «Найбільше вони, кажуть, на Івана Купайлого в дванадцать годин ночи».[1363]

— «Буде приходити в час ночі, може, в два».[1364]

— «Ночию, вони толькі до трох часов ночі».[1365]

Окрім того, начебто можна було зустріти русалок у полуденну пору:

— «Вони на Трійцу виходят. На перший день Трійци. В дванадцать часов дня».[1366]

— «Літом в повдень страшно було ходити, бо з жита вони виходили: у вінках, у лєнтах».[1367]

— «То в двананцить годин дня або в час [на Русальному тижні] вони можуть перенять».[1368]

— «В Русальний тиждень [ходять], від одного часу до трьох».[1369]

У цьому вбачається вже окреслена паралель між русалками й «нечистою силою».

В окремих районах особливо шанують четвер після Трійці — так званий Сухий четвер (інші назви — Русалка, Русáлки, Вмерлих Трійца, Умерлих Трійца, Троїца померлих, Намска Трійца, Навська Трийца, Трійца покойніков), вважаючи його великим святом:

— «То ми празнуємо той день, не робимо нічого».[1370]

— «То в нас з обідами не ходили, то в Рокитнівському районі ходили. Але на мóгилки в той четвер то ходили».[1371]

— «Не робили: йшли на мóглици, і батюшка править».[1372]

— «То в кого, як от ще но рік умер, то йдут на кладбіща, помоляца».[1373]

— «Йшли на мóгилки, несли продукти, випивали, молилися».[1374]

— «Русáлки — гето посля Градової середи четвер — Русáлки, кажуть. Той день на мóгилки йдуть. Заносять шо-небудь, якусь кленину, в той четвер посля Трійци, затикають в могилу кльон».[1375]