Розділ «Русалки»

— «То літом вони, поки жито».[1342]

— «У житиі бачили, в серпні десь».[1343]

— «То поки жито, то вони ходять».[1344]

— «Коли волошка в житі цвіте».[1345]

— «Просля Трійци вони, у жнива».[1346]

— «У жніва».[1347]

— «Кажуть, шо, мол, в жнива в житі русалки ходять».[1348]

— «Це в жнива так, тоді ж і Русальний тиждень, в Петрівку».[1349]

Трапляються варіанти, що пов’язують русалок зі святом Івана Купала:

— «А це все на Івана Купала. Може, й на Тройцу, і на Тройцу так кажуть».[1350]

— «Це як вже Іван Купайло, да вони будто вмирають. Ото вже вінки на воду — вони виходять».[1351]

— «Ну це на Івана Купала русалкó. Я знаю… я сево… вілó венок, неслó на рєчку, співали. І тодє той вєнок кóдають у рєчку, вєн пливе, а всє сопровождающі бєжать, шоб нихто задній не був. Ну це, значить, росалка його утопить».[1352]

— «Од Трійці до Івана».[1353]

— «Ну, ето вони перед Купайлом, перед Іваном Купалним, бігали по житові».[1354]

— «В нас говорать, шо вони на ріці не сидять, та в житах ходять найбільш, покіль жито, ходять. То найбільш на Івана Купала. На Івана Купала і на Трійцу першого дня, в неділю — ето вреднії дуже дні, купатися не можна».[1355]

— «Русалки — це з шостого на сьоме [липня] ходять.[1356]

— «Перед Купайлом ни ходити в жито ни мо[ж]на було, бо русалки залоскочут».[1357]

— «І вона з волошки веночки плете і ходить — послє Трійци Розирги, неділя послє Трійци, і вона ходить до Купалного Івана. То на ті Розирги розігрвалоса літо з весною: весна одиходить, а літо приходить».[1358]

Іноді появу русалок співвідносять зі ще пізнішими датами — днями Петра, Іллі, а то й Успіння:

— «Од Трійці до Петра, де ліс».[1359]