— «То літом вони, поки жито».[1342]
— «У житиі бачили, в серпні десь».[1343]
— «То поки жито, то вони ходять».[1344]
— «Коли волошка в житі цвіте».[1345]
— «Просля Трійци вони, у жнива».[1346]
— «У жніва».[1347]
— «Кажуть, шо, мол, в жнива в житі русалки ходять».[1348]
— «Це в жнива так, тоді ж і Русальний тиждень, в Петрівку».[1349]
Трапляються варіанти, що пов’язують русалок зі святом Івана Купала:
— «А це все на Івана Купала. Може, й на Тройцу, і на Тройцу так кажуть».[1350]
— «Це як вже Іван Купайло, да вони будто вмирають. Ото вже вінки на воду — вони виходять».[1351]
— «Ну це на Івана Купала русалкó. Я знаю… я сево… вілó венок, неслó на рєчку, співали. І тодє той вєнок кóдають у рєчку, вєн пливе, а всє сопровождающі бєжать, шоб нихто задній не був. Ну це, значить, росалка його утопить».[1352]
— «Од Трійці до Івана».[1353]
— «Ну, ето вони перед Купайлом, перед Іваном Купалним, бігали по житові».[1354]
— «В нас говорать, шо вони на ріці не сидять, та в житах ходять найбільш, покіль жито, ходять. То найбільш на Івана Купала. На Івана Купала і на Трійцу першого дня, в неділю — ето вреднії дуже дні, купатися не можна».[1355]
— «Русалки — це з шостого на сьоме [липня] ходять.[1356]
— «Перед Купайлом ни ходити в жито ни мо[ж]на було, бо русалки залоскочут».[1357]
— «І вона з волошки веночки плете і ходить — послє Трійци Розирги, неділя послє Трійци, і вона ходить до Купалного Івана. То на ті Розирги розігрвалоса літо з весною: весна одиходить, а літо приходить».[1358]
Іноді появу русалок співвідносять зі ще пізнішими датами — днями Петра, Іллі, а то й Успіння:
— «Од Трійці до Петра, де ліс».[1359]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська міфологія» автора Володимир Галайчук на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Русалки“ на сторінці 27. Приємного читання.