TextBook Де Брусі подивився на супутника якось зверхньо.
– Бував, месьє, бував, можете не сумніватися, – Даріуш говорив тихо, але впевнено. – І у ханському бував, і у султанському. І навіть жив деякий час.
– Он як?..
– А що тут такого дивного?
– То ви у нас, месьє Даріуш, непроста пташка, виявляється!..
– Аякже! Інакше моє життя навряд чи являло б особливий інтерес для французької корони, а тоді вам не доручили б супроводжувати мене під час нашої маленької подорожі зі Смірни до Стамбула.
– До Мантаня, месьє неслух, до Мантаня!
– Зі Смірни до Стамбула через Мантань. Це вас більше влаштовує?
– Ні, менше. Причому значно менше!
Попри тьмяність місячного сяйва, де Брусі помітив, як на обличчя супутника немовби грозова хмара наповзла.
– Ви знов за своє?..
– Авжеж!
– Попереджаю, месьє, якщо посмієте говорити щось зле про мою Лейлу…
– А хто ж іще заманив нас у цю пастку?!
– У пастку?!
– Так, месьє Даріуш, саме так!!!
– Ви добре подумали, перш ніж казати…
– Ну, так, ясна річ! Підступно підкинути своему коханцю чудову ідею: відмовитися від прямого подорожування на Стамбул, натомість іти на Мантань – а тут караван потрапляє у заздалегідь підготовлену засідку!
– Месьє де Брусі!..
– І от пустеля вже поглинула двох подорожніх, сліди яких годі й шукати!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5 Перипетії купецького життя“ на сторінці 19. Приємного читання.