Доленосні дарунки
1 липня 1759 p. від Р.Х., Франкфурт-на-Майні,
тимчасова квартира одного
з командувачів французького війська —
графа Григора Орлі де Лазіскі
Карета підкотила до парадного входу, і двоє солдатів під наглядом здорованя Кароля почали завантажувати речі.
– Гер генерал, але ж ви ще як слід не долікували рану…
Не відходячи од вікна, Орлі озирнувся на Йоганна Вольфганга, який сидів на дивані та спідлоба дивився на нього.
– Чом ти так вирішив?
– Бо курите шишу через день. А Кароль приносить її, коли вам стає зле…
– Ти спостережливий, – посміхнувся граф.
– Та ну, я це давно вже знаю.
– А хто ще відає про те?
– Не розумію, гер генерал…
– Ти з кимось іще ділився цим спостереженням?
– Я?.. Ні-і-і… – Хлопець зніяковіло знизав плечима.
– Добре, добре, не звертай уваги, це я просто так.
– Пусте, гер генерал. Та й не у тім річ…
– Не хочеш, щоб я їхав звідси?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Доленосні дарунки“ на сторінці 1. Приємного читання.