TextBook – Якщо не вперед і не назад, тоді лишається одне-єдине – убік.
Даріуш вимовив це абсолютно спокійно, і його незворушність подіяла на де Брусі, немовби шпори на огира:
– Що це ви верзете, добродію?!
– Підемо на захід – тоді точно врятуємося.
– Либонь, ви таки збожеволіли від переляку…
– Аж ніяк.
– Але ж там пустеля!..
– Там море.
– А скільки до того моря йти, ви хоча б уявляєте?!
– На відміну від вас, де Брусі, перш ніж пускатися у путь, я не полінувався достеменно вивчити карту місцевості, а не просто йти за караванником. Втім…
Тут клятий персіянин зміряв француза критичним поглядом з голови до ніг і замислено промимрив:
– Втім, можливо, я помиляюся, і ви також здогадалися вивчити карту. А тому зараз самі, без моїх підказок скажете, як нам найкраще дістатися звідси узбережжя.
– Я не кажу про маршрут, я кажу про час, – не відповівши Даріушу прямо, де Брусі гордовито задер підборіддя. – Отже, наскільки швидко можна дістатися моря, як вважаєте?
– Приблизно за день чи два, – персіянин вважав за краще не повторювати підступне запитання щодо маршруту.
– Без питва та їжі! Пхе!..
Француз нервово пересмикнув плечима.
– Води маємо цілий бурдюк.
– А як щодо їжі?..
– На порожній шлунок йти легше.
– Цілих два дні?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5 Перипетії купецького життя“ на сторінці 16. Приємного читання.