TextBook – Не заради себе це говорив… – пробурмотів Кмита.
– Не заради себе, не заради себе! – передражнив блазень.
– Ну то добре, припустимо, ваші думки збіглися зовсім випадково, – махнув рукою Сигізмунд. – Отже, пане маршале, ти не хотів би, щоб Вишневецькому дісталося староство?
– Не заслужив він цього, – кивнув Кмита. – У кожного магната має бути своє військо. А ще ж можна скликати посполите рушіння[37]. Загалом, захисників у королівства Польського не бракує.
– Цікаво, цікаво… Воістину, ти не приховуєш від мене своїх думок, пане маршале. Ну що ж, іди собі.
– Завжди готовий виконувати накази Вашої королівської величності! Я радий, що зміг щиро висловити все те, що в мене на серці.
Тепер Кмита схилився в низькому поклоні, Сигізмунд махнув рукою. Коли маршал вийшов, король весело звернувся до блазня:
– Ти бачив, дурню, бачив?! Що скажеш, а?!
– Славетний маршал намагався брехати й вивертатися, немов дрібний злодюжка, упійманий за руку на базарі, – констатував Станьчик.
– Саме так! Тим часом, я завжди вважав, що він занадто прямолінійний і відвертий, коли не треба. А тут отаке!..
– Мілорде, розглядаючи півня, не можна забувати про курку, – з напускною глибокодумністю мовив блазень.
– Як накажеш тебе розуміти? – насторожився Сигізмунд.
– Вся справа у твоїй королеві: Кмита просто молиться на неї!
– І чи давно?..
– Від дня її приїзду в замок.
– Дуже мило…
– Вишневецькі – рід шляхетний. Цього самого Дмитра не дістали із бруду, як деяких інших. Та й Претвич характеризує його як відважного й спритного вояка. Може, йому заздрять – а, мілорде?
– Ти думаєш?.. – Сигізмунд здивовано позирнув на блазня, високо задерши ліву брову.
– Не хочуть визнавати таланти сміливого парубка, ото й усе! – Станьчик криво посміхнувся. – Така вже несправедливість нашого світу, о мій королю. Ти й сам поміркуй, мілорде, ким легше керувати: розумними чи дурнями?! От тому-то розумних у нас мало, а блазнів забагато! Їх при твоєму дворі розвелося стільки, що я вже побоююся, як би мене не замінили цілою зграєю низькопробних підлиз.
– Можеш не боятися, мій старий вірний дурню, ти винятковий, – похмуро мовив правитель.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 9. Приємного читання.