TextBook – Утекти туди хочеш?
– Ну, Охріме, ну прошу тебе!..
– Без батьківського благословення на таку непросту справу зібрався?! – розлютився козак. – Та що ти собі!..
– Ну, Охріме!..
– Та скільки тобі пояснювати можна, що характерники живуть на самотній скелі посеред Дніпра-ріки?! Та ти хоч віддалено уявляєш, скільки часу туди діставатися?!
– Ну, Охріме!..
– І потім, я ж зрозуміло пояснював: у навчання характерники беруть лише тих, хто сам, без допомоги човна або порома перепливе дніпровські пороги!
– А це небезпечно?
– Подейкують, для того, хто вперше намагається зробити це, – смертельно.
– Але я ж добре плаваю…
– Цього замало, княжичу. Тут потрібно щось більше, тут силу свою внутрішню показати потрібно – для того й випробування таке придумане!
– І хто його пройшов…
– У тім-то й річ, що проходить… тобто перепливає далеко не кожен!
– А я от перепливу.
– Княжичу!
– Охріме!..
Довго й завзято сперечалися вони, на чому зійшлися – невідомо.
Втім, усе-таки вони поладили: адже після повернення з наступного походу князь не застав удома ні свого обожнюваного Дмитрика, ані приставленого до нього Охріма! На схвильовані запитання Іван Михайлович дістав коротке роз’яснення дружини, що княжич побажав розважитися невеличкою подорожжю в супроводі одного лише відданого козака. Зрозуміло, князь дуже розлютився: що за подорож така без батьківського дозволу так ще в той час, коли на їхніх землях татарва бешкетує?! На що княгиня Анастасія цілком резонно заперечила: княжич уже вийшов з дитячого віку – тринадцять рочків хлопцеві виповнилося все ж таки, от нехай і вирішує сам за себе! Своя голова на плечах є, йому й відповідати перед батьками на випадок чого. А їй, до речі, за іншими дітьми доглядати потрібно – яких, окрім Дмитрика, ще п’ятеро…
На тім сварка й закінчилася.
Княжич повернувся додому через рік цілим, неушкодженим і явно змужнілим. Юнак помітно роздався у плечах, засмагнув, руде волосся потемнішало до кольору дубової кори. Змінився також і колір очей: колись зелені, вони чомусь зробилися світло-карими. Зате погляд набув такої внутрішньої сили, що дивитися прямо в очі Дмитрикові тепер наважувався далеко не кожен.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 6. Приємного читання.