TextBook – Я приїхав занадто пізно, Ваша Величносте. Боюся, що здоров’я хороброго князя підірване непоправно.
– Ага…
Король подумав трохи і констатував:
– Що ж, таким чином, «біле безумство» здатно вбити навіть чаклуна! Адже ти знаєш, що простолюдини патякають про його здібності…
– Тепер це безсумнівно, Ваша Величносте!
– Отже, з усього цього виходить, що незважаючи на свої надзвичайні здібності, Вишневецький не розпізнав отруту?
– Ваша величносте, я дуже старався, складаючи рецепт «білого безумства» на прохання вашої покійної матінки – королеви Бони!
Сказавши це піднесеним тоном, придворний медик гордовито посміхнувся: мовляв, на отрутах я таки розуміюся… Сигізмунд з розумінням кивнув і мовив, розтягуючи слова:
– І все-таки цікаво, хто скористався отрутою проти Вишневецького?
– Можу лише повторити: уявлення не маю! – уже набагато спокійніше відповів медик. – Ваша покійна матінка замовила мені загалом десь не менше десяти порцій, скільки з них Її величність встигла застосувати за призначенням… скільки залишилося після неї недоторканими і де… Бог відає! Та й останнім часом…
Тут медик завбачливо замовк, тим не менш, обдарувавши короля промовистим поглядом. Сигізмунд по достоїнству оцінив делікатність старого і сказав:
– Ні-ні, ті дві порції «білого безумства» я замовляв не для своїх потреб, це було, так би мовити, повернення боргу честі моєї покійної дружини Барбари. Ці дві пари флаконів занадто далеко звідси, і просто неймовірно, щоб та людина, яка їх одержала, скористалася отрутою на такій величезній відстані. Скоріш за все, хтось одержав доступ до невикористаних порцій отрути, що залишилася після моєї покійної матінки.
– Я всього лише хочу звернути увагу Вашої величності на ту обставину, що про існування «білого безумства» знала також ваша покійна дружина, – обережно мовив медик.
Погляд Сигізмунда затуманився: бесіда набувала неприємного обороту…
– Ні-ні, Барбара тут ні до чого. Ти ж не виготовляв отруту на її замовлення?
– Як же не виготовляв, Ваша Величносте?! Цілих три порції отрути й протиотрути…
– Ах, як прикро! Отже, хтось дістався до цих порцій… Швидше за все, так.
– Мені дуже шкода, Ваша величносте!
– Але ж і після моєї покійної матінки отрута десь залишилася?
– Поза всяким сумнівом!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 68. Приємного читання.