TextBook – Що він сказав? Що він сказав? – нетерпеливилося Боженкові.
Відповідь Грушевського була така:
– Ну що ви, голубе! Ви просите неможливого! Ми ж у конфлікті більшовиків з Тимчасовим урядом додержуємо нейтралітету! – Притому він пустив «хе-хе-хе». – Наша хата, так би мовити, скраю… – Після того він ще запитав: – А скажіть, будьте такі ласкаві, добродію Горовиць, чому це так, що на чолі громадського життя в столиці України стоять такі, як ви, з такими зовсім не українськими прізвищами?
На цьому Саша й повісив трубку.
– Що ж, – сказав Іванов, – ти ще раз принаймні почув, яка позиція Центральної Ради до революції і до реакції.
Боженко вилаявся нехорошими словами. Саша Горовиць спалахнув:
– Іншого, звичайно, не можна було й сподіватися, доки там пан Грушевський на чолі. Але, товариші, – скрикнув він пристрасно, – вони ж втягують зараз у свою орбіту робітників! Вони заміряються спровокувати й робітничий клас України! Ми не маємо права пустити це мимо себе! Вони теж наступають!
– Вірно! – озвався Іванов. – В тому й справа!
Він проказав це повільно, опанований своїми думками – він хмурив чоло і неуважно позирав у вікно.
Вони троє – Іванов, Боженко й Горовиць – стояли поруч і дивились у Царський сад. На майданчику перед палацом поручик Петров саме шикував юнкерів. Червоногвардійці стояли осторонь і глузливо пересміхались. Постать Боголєпова-Южина манячила вдалині між дерев: він поспішав до вулиці – там чекав на нього автомобіль, – і йшов швидко, хльостаючи себе стеком по лакованій халяві.
– В тому й справа! – замислено повторив Іванов. – Справа в тому, щоб весь український народ не допустити під провокації Центральної… зради. А П'ятаков не хоче цього зрозуміти!
Боженко зареготав:
– Це ти здорово придумав: Центральної – зради!
Іванов стукнув кулаком по лутці вікна:
– Партію, партію множити й гартувати – зараз це головне! І – найміцніший зв'язок з Петроградом!
Горовиць похопився, він пригадав:
– Ах, так! Погана новина: Юрка Коцюбинського арештовано в Петрограді!
– Є новина гірша, – озвався Іванов. – Леніна хотіли заарештувати, і він пішов у підпілля.
– Мать чесная! – ухопився за голову Боженко. – Леніна!
Горовиць зблід, очі його спалахнули:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мир хатам, війна палацам [Серія:"Історія України в романах"]» автора Смолич Ю.К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Липень“ на сторінці 63. Приємного читання.