TextBook – Річ у тім, що Мишаня свого часу оженився на його обожнюваній тіточці…
– А ти сам, Григорію Миколайовичу, кого за дружину взяв – хіба ж не родичку пана гетьмана? Наскільки мені відомо, твоя Мотрона Герасимівна є племінницею Наталі Дем'янівни – матері братів Розумовських. Отже, дружина твоя доводиться кузиною Кирилові Григоровичу. Я нічого не наплутала?
У словах імператриці відчувалося неприховане глузування. Теплов лише очі потупив.
– От бачиш, Григорію Миколайовичу, що виходить: Кирило Григорович оточив тебе своїми близькими та родичами, причому людьми далеко не у всьому чесними – от як пліткар цей Мишаня, наприклад. А ти це неподобство терпиш.
– Що поробити, государине-матінко?.. – знизав він плечима. – Природа людська така, що чесний завжди слабкий. А мені… не бунтувати ж проти гетьмана, до якого я приставлений?! Служу йому вірою й правдою, як умію!
– А брудний донощик Мишаня як же?!
Теплов лише приречено зітхнув.
– А чи відомо тобі, що цей пройдисвіт у своїх фантазіях зробив тебе моїм коханцем?
Теплов зблід як крейда й затремтів від напруги, але промовчав. Государиня задоволено посміхнулась і перейшла до суті:
– Отже, Григорію Миколайовичу, викликала я тебе для того, щоб запропонувати місце тут, у Санкт-Петербурзі. Ти талановитий і чесний, як я подивлюся…
– Дякую покірно, Ваша Імператорська Величність!
– Що це значить?! Невже відмовляєшся від місця?.. – підозріло запитала Катерина Олексіївна.
– Це означає…
Теплов надовго замислився. Хоча він усіляко прагнув не видати своїх почуттів, та по спітнілому чолу було видно, яка потужна боротьба відбувається в його душі. Він явно коливався між вірністю обов'язку й палким бажанням позбутися всього довколишнього бруду. «Чесний раб нізащо не хоче зраджувати пана, хоч і не любить його! Так буває, коли честь дорожча власної вигоди», – подумала Катерина Олексіївна.
Тим часом, мовчання ставало тяжким.
– Ну, і що ж це означає? – нарешті зважилася підбадьорити Теплова імператриця.
– Це означає, що я вкрай удячний вам, государине-матінко, за настільки високу честь, яку просто гріх було б ігнорувати.
– Тобто?.. Будь люб'язний, Григорію Миколайовичу, поясни!
Теплов подумав ще трохи й тихо мовив:
– Я згоден залишити Кирила Григоровича заради служби Вашій Імператорській Величності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 14 Віщий сон“ на сторінці 10. Приємного читання.