Государиня підхопилася з крісла, підбігла до остаточно розгубленого канцлера, оглянула його з голови до ніг, немов хитрий заморський виріб, промимрила: «Гарний гусак, нема чого сказати!..», далі повернулася в шкіряне крісло й повідомила звідти:
– Ти, Микито Івановичу, запобіжні заходи пропонуй, бо раптом лихо трапиться, а ми й не готові виявимося…
– Я подумаю, матінко! Неодмінно подумаю…
– Знов ти думати збираєшся?! А діяти коли станеш?
Панін лише руками розвів.
– Ти от що… Ти братика свого Петра Івановича теж подумати попроси, добре?
– Слухаюся, Ваша Імператорська Величність!
– Отак от краще, Микито Івановичу. Все, йди собі з Богом. Та не забудь до мене Степана Івановича зі звітом надіслати!..
– Слухаюся, Ваша Імператорська Величність!
Канцлер зник за дверима. Негайно ж слідом за ним послужливі лакеї, що під час бесіди терпляче очікували за дверима кабінету, внесли «чогось такого легенького», як і просила государиня.
Поки накривали на маленькому столику в кутку, Катерина Олексіївна розгорнула іншу паризьку газету. Ця починалася звітом про приїзд до Франції якоїсь дивакуватої султанші, що розхвалювалася на всі лади: «Вигляд має дивовижний, говорить на всіх мовах, розуміється на живописі, божественно співає, танцює…»
Ач яка дивина, подумала імператриця. Роздули сенсацію: нікому невідома особа відвідала серце Європи! Ще незрозуміло, чи дійсно вона султанша, чи, може статися, чергова аферистка, яких нині хоч греблю гати?!
У двері знов постукали, і лакей непевно доповів:
– До Вашої Імператорської Величності начальник Таємної експедиції проситься.
– Сюди його!
До кімнати ввійшов Шешковський, важко ступаючи й шаркаючи ногами. Очевидно, його мучила подагра.
– Проходь, Степане Івановичу, сідай.
Начальник Таємної експедиції повільно опустився в крісло навпроти імператриці й уп'явся у государиню маленькими розумними оченятками.
– Мені тут Микита Іванович Панін повідомив, що ти маєш для мене якісь цікаві відомості… Чи не так?
– Маю, матінко, – обережно підтвердив співрозмовник.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 14 Віщий сон“ на сторінці 4. Приємного читання.