TextBook – У всякому разі, вам буде відома думка Фрідріха з даного питання, що у світлі європейської політики зовсім немало. А по-друге, при налагодженні відносин з ним такий прийом завжди спрацьовує: прусський імператор обожнює радити! До речі, про матінку свою згадайте – все-таки рідня…
– Тільки не про неї! – поморщилася государиня.
– Чому ж ні, Ваша Імператорська Величність?
– А тому, Степане Івановичу, що ця пустоголова ідіотка тільки й уміла, що гроші витрачати та язиком чесати!!! – від обурення обличчя Катерини Олексіївни вкрилося червоними плямами. – Уявила себе великою інтриганкою й талановитою шпигункою, бачите, через що покійна Єлизавета Петрівна витурила її з Росії… Та й мене ледь не відправила слідом за нею!..
Государиня зробила крихітну, ледь помітну паузу, вдихнула побільше повітря й рішуче вимовила:
– І от я залишилась сама в незнайомій на той момент країні. Сама-самісінька, без підтримки друзів і рідних! Ніхто ніколи не довідається, як важко мені довелося, скільки принижень, образ, глузувань я стерпіла… Тож Степане Івановичу, я готова говорити з Фрідріхом про що завгодно, тільки не про мою безпутну матір!
– Ваша Імператорська Величність!.. Государине-матінко!..
По всьому відчувалося, що начальник Таємної експедиції вкрай збентежений.
– А-а-а, пусте!.. – махнула вона рукою. – Що було, те загуло, і годі згадувати. Давай-но, Степане Івановичу, подбаємо краще про справи сьогоднішні! Отже, порада твоя приймається. Я займуся пошуком нареченої для Павла Петровича, з ним же буду триматися м'якіше. А тепер іди… Ні, стій!
Шешковський миттю зупинився й обернувся до государині.
– Поклич до мене Теплова.
– Буде виконано, матінко!
– Чула, нібито він до Санкт-Петербурга у справах приїхав? Начебто днями на прийом до мене просився, хоч я й повеліла йому відмовити…
– Тут він, матінко, тут – до ваших послуг, як і всі ми!..
– Сюди його.
Ледь двері за начальником Таємної експедиції зачинилися, Катерина Олексіївна відсьорбнула кави з чашки й наморщилася. Охолола кава…
Вона різко задзвонила у дзвіночок. Зазирнув лакей:
– Чого бажаєте, государине?
– Кави принеси нової, щоб якнайгарячішою була!
– Слухаюся!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 14 Віщий сон“ на сторінці 8. Приємного читання.