Розділ «Частина друга»

– У польській повстанській армії будуть сформовані українські бригади. Вони вже колись, за моєї молодості, були у складі дивізії, якою я командував. Одягалися у козацькі строї, мали своїх начальників, їх нагороджували орденами.

– А за що воюватимуть у вас українці?

Костюшко сповільнив ходу, якийсь час мовчав, обдумуючи відповідь.

– За відновлення у колишніх кордонах Речі Посполитої, в якій українці будуть зрівняні у правах з поляками.

– З тими поляками, що залишаться в рабстві? – з притиском спитав Любимський.

– Хлопи отримають широкі пільги, з цього приводу вже готується універсал, – ледь роздратовано відказав Костюшко.

– Пане Костюшко, – зупинився Любимський, – якщо маєте час… Дякую. Отже, я хочу вас запитати… Ви, очевидно, визнаєте за народами, як і за окремими людьми, право рівності. Карлик і гігант – з однаковою гідністю люди. Маленьке королівство й велика монархія мають однакове право на існування. Тим більше право рівності не може викликати жодного сумніву, коли йдеться про людей чи про нації, що однакові за величиною. Що ви думаєте про суверенність українців?

– Суверенними можуть бути ті народи, що мають своє політичне начало, – знизав плечима Костюшко.

– Ви ототожнюєте народ з державою. Але ж і без політичного начала існують люди, що складають націю, і вони теж прагнуть волі.

– Ви мусите розуміти, що існують закономірності чи випадки, які ставлять один народ у залежність від іншого…

– Як поставлена нині Польща в залежність від Московії.

– Не зовсім так. Московія порушила спокій суверенної нації, і ми починаємо війну на свій захист. А війна підлеглих народів – це бунт, що юридично заслуговує на покарання.

– Війну Хмельницького ви теж вважаєте бунтом?

– Так. Великим бунтом. Врешті, і Хмельниччина довела, що українці не можуть бути суверенними, бо, вийшовши з-під польської залежності, потрапили в залежність московську.

– Хмельницький увійшов у рівноправний союз із Московією. Інша річ, що ту рівноправність порушили московські царі, як сьогодні і вашу… Та не будемо заходити в історичні нетрі. Я вислухав вас і тепер хочу спитати: який сенс українцям підтримувати майбутнє польське повстання? Адже козацькі бригади напевно будуть створені і в московському війську, яке воюватиме проти вас.

– Українці в новій Польщі згодом отримають такі права, яких вони ніколи не здобудуть у кріпосницькій Московії.

– У це важко повірити: Україна добре пам'ятає польське панування. Але припустимо, що буде так, як ви обіцяєте. Тоді українська нація залишиться навіки роздертою поміж ворогуючими державами, і згодом з неї утворяться дві народності, що ворогуватимуть поміж собою. Я гадаю, що краще всім залишатися на одному боці.

– Яку ж користь матимете з об'єднання під царським скіпетром?

– Об'єднаний народ має ту перевагу над роздрібненим, що помножується його потенціал. Об'єднання дасть можливість українцям консолідуватися з москвинами у спільній боротьбі проти царизму, взаємозбагачуватися досвідом боротьби і в цілісності постійно відчувати свою вагу, координувати свої фізичні й моральні потужності… Я бажаю успіху вашій боротьбі. Проте гадаю, що перемогу здобудете лише тоді, коли ви, поляки, визнаєте за сусідом те право, за яке боретеся самі. Дякую вам, пане генерале, за виявлену мені честь розмовляти з вами.

Любимський уклонився і попрямував до Манежу, де засідав Конвент.