— Це мій син, — сказала Нора. — Його звуть Альт.
Хлопчик трохи схилив голову, позначаючи вітання, й питально подивився на жінку.
— Іди поки що до себе, — напружено всміхнулася вона. — Час іще є…
Хлопчик пішов, не сказавши ні слова. Нора пройшлась уздовж стола, сама запалюючи свічки.
— Лісовий Цар прийде по нього, щоб забрати на п’ять років, — сказала буденно. — Він перетворить його на дерево й навчить керувати часом. І ще він навчить його бути вірним Лісовому Цареві й ніколи не думати про бунт.
— Як з вами сталося це лихо?
Її рука з палаючою свічкою здригнулася. Жінка обернулася — виявляється, вона чекала довгого розпитування. Те, що Стократ не вимагав роз’яснень, її спантеличило.
— Наш батько прагнув захистити країну від Залізних Братів.
— Захистив?
— Як бачиш, — вона дивилася на вогник свічки в руці. — Ти не спитав, хто Альтів батько.
— Ймовірно, намісник.
— Тебе не бентежить, що я його сестра?
— Яка різниця, збентежений я чи ні? — він осміхнувся. — Ліс це влаштовує, як я розумію. Хлопчика визнано законним спадкоємцем.
— Ти дуже швидко міркуєш, — прошепотіла вона. — Ти ж… не просто бурлака з мечем, правда?
— Якби я був просто бурлака — хіба б ти запропонувала мені те, що запропонувала?
— Ні, — вона сіла за стіл і поставила свічку в свічник. Опустила руку в сумку на боці, вийняла папірець з надряпаними закарлючками, піднесла краєчком до вогню. Папірець зайнявся, освітивши її лице.
— Я тобі розповім, — сказала вона пошепки. — А ти сам вирішиш.
* * *Три роки тому Лісовий Цар улаштував у себе в палаці великий прийом. Усі намісники одержали запрошення, їхні найближчі родичі — теж. У величезній кам’яній залі, за довгими столами, мовчки сиділи люди: хтось був знайомий між собою, хтось — ні. Хтось покликав Царя на свої землі, когось було захоплено силою. Усі сиділи, як рівні, але ніхто не почувався вільно.
Лісовий Цар вийшов до свого стола й підняв кубок. Слуги, що снували по залу, наповнили кубки гостей.
— Сьогодні ми п’ємо, — сказав Лісовий Цар. — Хто не вип’є — той мені ворог. А ви не хочете бути моїми ворогами, я знаю.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Стократ» автора Дяченко М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 127. Приємного читання.