Марчевський працював переважно вночі, і це цілком задовольняло Магду.
Спала вона погано. Григорій радив сходити до лікаря, але чим той лікар зарадить, коли на серці важко не через хворобу? Краще просто взяти книжку й посидіти в тиші.
От вона й сиділа, накинувши на нічну сорочку старого маминого халатика. І почула одного разу, як хтось крадеться до будинку, шарудить надворі й відмикає двері.
Магда похолола й швидко вимкнула світло. Це не Григорій: так тихо він ніколи не ходить!
У темряві пішла вниз і на сходах зіткнулася з запахом бруду, змішаного з кров’ю, – зі страшним запахом тюрми.
Прошепотіла, завмерши й уже здогадуючись:
– Хто тут?
Знайомий ледь чутний голос:
– Це ми, Магдо.
Кинулася назад:
– Швидше сюди!
Відітхнула вже у своїй кімнаті. Щільно зсунула штори, ввімкнула тьмяну настільну лампу й обняла братів.
– Боже, худі які, аж вилиці повипиналися!
– Каська тут? – пошепки спитав Роман.
– Немає. Але на квартирі радянські солдати.
– Де?
– Внизу, в татовій приймальні.
Брати ззирнулися.
– Хай будуть! Передягнемось – і гайда! А якщо… то ми через балкон – і дахами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Роман з містом» автора Горбань С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХХІІ“ на сторінці 1. Приємного читання.