Марек відтіснив його:
– Де Ядзя?
Магда заплакала:
– Батька… Ще в жовтні… І маму… розстріляли… А Ядзю з малим – до Сибіру. Вона мала народити якраз. Пані Філіпович теж повезли. Григорій казав, що, може, до Казахстану… Він розшукає… Він зможе…
– За що?!
– Польські пани, українські націоналісти…
– А ти чому тут? Повернулася?
– Матей… помер… саме у вересні… коли… це все…
Брати поспускали очі додолу. Раптом Марек визвірився:
– Слухай, цей твій майор… Може, це він батька?.. І Матея?..
– Ні! – злякалася вона. – Ні! Він не міг! Він приїхав пізніше! А Матей сам помер. Він же… хворів… – Магді знову перехопило дух, але вона вела далі: – Він узагалі… у відділі зовнішньої розвідки… служить… Правда, про це… не можна говорити…
– Гаразд, неси одяг. Треба тікати. Не дай Боже, ті повернуться… Тоді й тобі капут.
Магда потихеньку принесла одяг, зібрала їжу, дала кілька золотих монет з батькового скарбу, і вони почали прощатися. З’ясувалося, що Марчевський наказав їм тікати. Краще – за кордон, через Румунію.
– Доведеться переходити на нелегальне становище.
– На нелегальне?
– Не хвилюйся. Нас багато таких.
– А як же?..
– Коли щось – знайдемо, з ким вісточку передати.
– А коли тобі щось треба, то передай з отцем Славомиром. З отим францисканцем. Пам’ятаєш?
– Це той, що з залисинами?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Роман з містом» автора Горбань С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХХІІ“ на сторінці 6. Приємного читання.