– Толю, давай без образ. Костя не винен. Справді. Трапилось – і все. Не перші й не останні. Розумієш? Доля. На розлучення подам я. Все. Бувай.
Навіть у щічку поцілувала. Що ж, тримає марку, от тільки на солодощі в нього алергія – відтепер, як і на чоловіків у білому. А колись же був найліпшим другом. Костик, Костик.
* * *
Вийшов із будинку, постояв, мовчки дивлячись услід. До ніг підбіг собака, висолопив язика, два рази гавкнув.
– Що, друже, бовдур я. Куди ти кличеш? Ну?
Пес тягнув за штанину до гаража, там нині оселились Віталій з Лілією. Зраділи й на порозі видали всі свої секрети:
– Ми шукаємо житло!
– А Ліля скоро стане мамою.
Обличчя дівчини сяяло, як новорічне деревце в очікуванні дива:
– Лікар вірити відмовляється. Щоб з моїм діагнозом!
Віталій поцілував довгу шию й здмухнув волосся.
– Ти – не хвора, ти – моя.
Ліля сміялась:
– Лоскотно.
– Щасливі.
Обидва завмерли, немов завинили у чомусь вкрай серйозному.
– Дурненькі. Це ж так добре.
– Якщо… Якщо Господь допоможе, і я виношу цю дитину, ви станете хрещеним?
– Я?
Одночасно:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кола на воді» автора Сердюк О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „По той бік мовчання“ на сторінці 11. Приємного читання.
TextBook