Розділ «Вільям Шекспір СОНЕТИ»

Лише святим! Купуй собі години

Безсмертні, недосяжні для черви,

І відкидай на сміття все, що згине.

Смерть тим живе, що нам серця жере,

Годуйся смертю, і вона помре.

Моя любов — гарячка; день при дні

Вона того жадає, що хворобу

Підживлює і живить зло в мені,

Бажаючи звести мене до гробу.

Мій розум міг би лікувать любов,

Та лікар той вже в мене не буває,

Бо я його суворих настанов

Не побажав триматись, я — в одчаї;

Жага — це смерть, і зцілення нема,

Бо розум не піклується душею;

Мої думки втікають притьмома

Від правди, що колись була моєю:

Я клявсь, що ясна ти, а ти ясна,

Як пекла тьма, як ночі темнина.

Мені дав бог кохання дивні очі: