Все видиме відмінюють вони —
Як день сприймають явний образ ночі,
В звичайнім бачать познак дивини,
В бридкому тілі — риси пречудові,
У чорнім — ясне! Цього не збагну.
А може, справді в погляді любові
Щось є, що викривляє явину?
Як може зір, що дивиться і плаче,
Не сліпнути — його ж сльоза темнить.
І сонце в хмарах дощових — незряче,
Його видющим робить лиш блакить.
Любове хитра, сліпиш без пощади,
Щоб приховать од мене власні вади!
149Як можеш ти, жорстока, мов тиран,
Сказати, що тебе я не кохаю?
Хіба собі не завдавав я ран,
Не мучивсь ради тебе сам без краю?
Чи я твойого ворога посмів
За друга мати, о солодка труто,
Чи не метаю в себе я громів,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вільям Шекспір СОНЕТИ“ на сторінці 104. Приємного читання.