Свою подобу ложну залишила,
Злетіла в емпіреї й, легкокрила,
В щасливих душ вселилася житлі,
Ти, що показуєш нам оддалі
Справдешній мир, як рятівні вітрила,
Задля котрого навіть добра сила
Нерідко звершує діяння злі,
Зійди з небес на твердь, що тоне в злобі,
Або ж брехні навік заборони
Вдягатися в твоє сяйнисте плаття,
Бо лжа, яка живе в твоїй подобі,
Поверне світ до давнього сум'яття,
До розбрату старого, до війни!
Франсіско де Кеведо
* * *
Все забирає рік життя з собою,
Глузуючи з холодної плити,
Що проти часу сміє піднести
Свою камінну тривкість, наче зброю.
Дитя, що вперше до землі стопою
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 67. Приємного читання.
TextBook