Плечима не стаю до лютого бурану.
Я хочу на вогні плекать снагу свою
І душу берегти від нечисті, як рану;
Я краще біль прийму і поломінь багряну,
Ніж тихий супокій у ситому гною.
Люблю я глибину, а не болото броду,
І голосом дзвінким почать хотів би я
Ту пісню, що звучить, мов поклик до походу.
Хотів би знати я, що лепта є й моя
У слові, уділах, і в майбутті народу,
І в кожній усмішці, що радістю сія.
ЛАНЦЮГ БІЛЯ ХРАМУ
При вході в Божий храм напийтеся води:
Ось кран, водопровід з далекої криниці,
Та бачить люд простий, що кухоль для водиці
На ланцюгу висить: мовляв, не укради!
До церкви тихо йдуть бабусі сумнолиці,
Самітники, сліпці, монахи і діди;
їм кухоль, наче дзвін, дзвенить на всі лади:
«О, не крадіть мене, раби Господні ниці!»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 64. Приємного читання.
TextBook