Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

На цьому боці пітьмі не згасить,

Мого вогню бентежна ненасить

Не скориться законові зникання.

Душа, котрій тюрмою був сам Бог,

І мисль, котра світила й прагла льоту,

І кров, що гріла тлінності чертог,

Покинуть плоть свою, а не турботу, —

І в прах обернуться, але достоту —

В прах, сповнений любові і тривог!

Педро Кальдерон

Ті, що були веселістю й красою,

прокинувшись на досвітку зі сну,

під ніч обернуться в печаль марну,

заснуть, обняті тьмою льодяною.

Веселка, що карміну й злота грою

на мить просяє далеч грозяну —

знак людського життя — все за одну —

єдину днину пролетить стрілою.

Для розквіту троянда чарівна

росте і розцвітає, щоб зів'яти, —