Як зимна ніч звіває пір'я вгору
десь у підвалах тьмавого собору
до тями знов приходять пияки
ЛУНАТИКЯк повня з димаря встає над дерева
йде по даху сновида без вагання
З вікна горища де Альбіна прожива
летять дівочі стогони й зітхання
Вночі так чути мукання з хліва
де бліх телятко злизує до рання
Розстібнута сорочечка Дива
грудь зблискує мов повні два зітхання
Сяйлива білина як місяць із-над рана
Вже він її веде з вікна аж до дивана
де білим розцвітуть вони чомусь
О дай же йти й мені на блиск відради
ясніший за сімейні трони й знади
і не кричи бо я впаду й заб'юсь!
МАЙБУТНЄ ПОКОЛІННЯМені дає жіноча смагла грудь
відчути тропіки із гаєм піній
де голу негритянку в тиші синій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 273. Приємного читання.