На захід їде цей, а той — на схід.
В того речей нема, а в того — купа.
Чекає кожного свій край, свій рід,
Свій прихисток — могила чи халупа.
Там, у кутку, вся в чорному, сумна
Стоїть бабуся. Котиться сльозина
По зморшці в світло, що іде з вікна.
І, доки гасне зимня біла днина,
На шибці, наче слід сльози, зрина
І розквітає льодяна жоржина.
СІЛЬСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
На білому столі — червоні вина.
Тремтить срібло небес в тополь сріблі.
Вторить музикам цвіркунів родина —
Вони неофіційні скрипалі.
Дружко складає вірш про шлюбне ложе,
Фіалки в зорях з ружами вінча.
Чиєсь дитя наїстися не може,
І, жуючи, все просить калача.
З подушок вежу викладає мати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 246. Приємного читання.
TextBook