Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Матерія й глагол — то ж наче плоть і кров,

Не зглибиш до кінця їх потайну натуру.

Бог має інколи в єстві неяснім схов;

Як під повіками народжене прозріння,

Так виростає дух, закутий у каміння.

Шарль Леконт де Ліль

Ви підло живете, без почуття, без мрій,

Безплідні, немічні, не палені журбою,

Навіки злякані кривавою добою,

Фальшиві, влізливі, захланні, як пирій.

Загрузнувши в багні та в злобності жахній,

Ви цей нужденний світ загидили собою,

Розпусним подихом, нікчемністю, ганьбою,

Все обернули, все в мерзотний бруд і гній.

О люди, близько час, коли на купі злота

Богів убивці — ви, неначе та хробота,

Прогризши аж до скель всю землю навкруги,

Навзаєм нищачись, отруйні та скажені,

Все набиваючи монетами кишені,

Безглуздо помрете від смутку і нудьги.