Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Не бачив би надовкруги страхіть,

Не чув би, як шумить зневіри злива!

Я взяв би за дружину те дівча,

Що заміж не піде за багача,

І ми жили б спокійно й працьовито.

Оберігав би від хвороби рід,

Оселю — від вогню, від граду — жито

Святий Марко — найближчий мій сусід.

В пустелю африканську мандрівник

Зайшов і заблукав. Його за очі

Схопила темрява, і серед ночі

Він спочивати ліг на муравник.

Та втім, осяяв землю молодик,

І чоловік побачив: на обочі

Лежать шакали, левів поторочі,

А поруч — гадами кишить змійник.

Так юнака у мрійнім супокої

Приваблює будущина — аж глянь:

Спадають з неї тайнощів завої…

Ось перед ним — наповнена страждань,