Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Принадливий горіх, та шкаралуща

На ньому неподатлива й гірка,

Принадний ялівець, та опіка,

Коли рука в шпильки його порине,

Принадний кипарис, але жорстка

Його кора, принадний цвіт ялини,

Та в неї гілля гостре, мов дротини.

Все, що солодке, гіркота сама

Готує нам; нецінне для людини

Те, що було здобуте легкома.

Тож не злякаюсь болю, ані труду,

Після яких блаженство я здобуду.

Я написав над морем на піску

її ім'я, але набігли хвилі

І змили ту роботу нетривку,

Та знову я накреслив букви милі.

Вона сказала: «Кинь зарозумілі

Жадання час і смерть перемогти.

Все — прах на світі. Навіть на могилі

Моє ім'я зітреться від сльоти!»