Гордишся? Хай тоді його юрба ганьбить,
Хай на вівтар плює, де твій вогонь горить,
Хитає твій триніг, як хлопчик пустотливий.
МАДОННА
Не множністю картин уславлених майстрів
Я завжди вкрасити жадав свою обитель,
Щоб повагом про них вів бесіду цінитель,
І забобонно гість од здивування млів.
У затишку своїм я біачити хотів
Один-єдиний твір, щоб зору полонитель
Він був, щоб з полотна на плин моїх трудів
Повільних, наче з хмар, Пречиста й наш Спаситель —
Вона — з величністю, Він — з мудрістю в очах —
Дивились, лагідні, в божественних світлах,
Одні, без ангелів, під пальмою Сіону.
Здійснилося. Творець, що знає глиб начал,
Тебе послав мені, тебе, мою Мадонну,
Правдивої краси правдивий ідеал.
Інокентій Анненський
КІНЕЦЬ ОСІННЬОЇ КАЗКИ
Казки оповідь осіння
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 179. Приємного читання.
TextBook