І ми тебе, поете, зустрічали,
Та не змогли дитячої печалі
Збагнуть у віршах кованих твоїх!
ЖІНЦІТи — жінка, книга — ти, найкраща з книг,
Ти — згорток таємничий з печатками.
В його рядках слова й думки, мов храми,
І кожна мить несамовита в них.
Ти — трунок, приготований чортами!
Хто випити його хоч краплю встиг,
Горить, та не кричить од мук страшних,
Лиш прославляє те питво без тями!
Ти — жінка, в цьому всі твої права.
Ти, споконвіку в зоряній короні,
В безоднях наших — образ божества!
І задля тебе в хомутах, мов коні,
Ми ходимо, і гаснемо в журбі,
І споконвіку молимось — тобі!
ДОН ЖУАНТак, я — моряк. Я островів шукач,
Мандрівець смілий в безбережнім морі.
І від старих розчарувань-невдач
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 179. Приємного читання.