Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

«Ви наречена? — я вклонився їй. —

Вітаю вас, о найдорожча пані!»

Студений звук став поперек гортані,

Я лиш дивився в скорбності німій.

Вона зайшлась плачем. Лице дівоче

Стемнили сліз розбурхані струмки,

І в них пропало сновидіння миле…

Невинні очі, лагідні зірки,

Ви наяву не раз мене дурили,

Та все ж і в сні я вірю вам охоче.

Покинь Берлін із хмарами пилюки,

З ріденьким чаєм, з людом, що взаміт

Все пояснити хоче — Бога, світ —

Набравшись гегелівської науки,

Поїдьмо в Індію; там чисті луки,

Там повниться амброзією цвіт,

Там Ганг тече, прозорий малахіт,

Там пальми в небеса здіймають руки;

Там богомольці носять білі шати,

Там лотос розцвітає біля брам