Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Страшна сонетна лють і шал кохання.

Генріх Гейне

Недавно в сні я бачив ліліпута —

Прилизаного, в чистому вбранні.

Він виголошував слова гучні,

Зухвалі й небезпечні, як отрута.

Душа назовні золотом обкута,

Але зсередини вона в багні.

Він мало в горло не вчепивсь мені —

Нікчема жалюгідна й страшно люта!

— Ти хочеш знати, що воно за гном? —

Спитався той, хто володіє сном,

І чародійне показав свічадо:

Ах, карлик під вінцем, храм аж гуде!

— Амінь! Амінь! — чорти волають радо.

Мою любов із церкви гном веде.

Приснився я собі: святочний стрій

Був на мені — манжети бездоганні,

Жилет і фрак. Тут в ясному убранні

З'явилась мила, ніби вийшла з мрій.