— Як захочете. У вільний час можете планувати стратегію, зустрічатися з гравцями, робити, що завгодно. Єдине прохання — не залишатися на території табору після відбою. Особливо це стосується тебе, Аню.
— Я туди взагалі не піду, — дівчина знизала плечима.
— Тягніть, — Максим кинув папірці у свою бейсболку. — Дама перша.
— «Черепахи», — Аня зім’яла в долоні половинку блокнотного аркуша. — Максиме, чого, коли ми тягнемо жереб, мені завжди здається, що ти нас дуриш?
— Це прояв твоїх дівочих комплексів, — Максим усміхнувся. — Арсене, тягни.
Арсен узяв перший-ліпший папірець, і дочекався, поки свій витягне Толік.
— «Змії», — сказав Толік. — Ну ясно. Пригріли на грудях…
— «Ящірки», — прочитав Арсен.
— Не «Ящірки», а «Ящери»! Суворіше, суворіше, це ж підлітки!
Тепер перезирнулись Аня й Толік — з явним підтекстом, прикрим для Арсена, а може, й образливим.
— Дуже добре, — сказав Арсен. — Мета гри?
— Захоплення території, будинків, ресурсів. Хто перший захопить усі стратегічні об’єкти — той переможець. Мається на увазі, що ви повинні не так воювати самі, як проявити лідерські здібності: організувати, навчити, мотивувати. Зброя, — Максим подивився на Толіка, — різноманітна, від залізного прута до автомата Калашникова. Купується за ігрові гроші або виготовляється у віртуальних майстернях за наявності відповідних ігрових умінь.
— Гм, — сказала Аня. — Я чомусь думала, це казковий світ, відьми там, лісовики, гноми. Ми в лісі…
— Ми в лісі, так. Ігровий простір — це табір з корпусами, їдальнею, адміністративним будиночком, медпунктом, спортмайданчиками, лінійкою та іншим.
— Нічого собі, — вирвалося в Арсена.
— Графіка хоч пристойна? — спитав Толік.
— Побачиш.
— Нівроку, — сказав Арсен.
Максим проникливо всміхнувся:
— Твоя правда. Виконати колосальну роботу, щоб створити сеттинг для однісінької корпоративної гри — марнотратно, але ми можемо собі це дозволити. Звісно, використання некомерційне: не з дітей же гроші брати і не з табору, вони навіть дах полагодити не можуть. Зате в майбутньому наші ігри, наш основний продукт, окуплять усе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цифровий, або Brevis est» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ третій Клани“ на сторінці 3. Приємного читання.