Розділ «Олександр Тесленко ЖИВИЙ РИС»

Ризиконавти

“Будь прокляте, будь прокляте моє життя, моє паскудне життя”.

Але страхітлива хвиля відступала, дуже повільно, але відступала, випускала його зі своїх моторошних обіймів. Він поглянув на колбу, драглисті кульки знову ожили. Куцорукий, безвольно зіщулившись, сидів на підлозі біля шафи й не мав ні сил, ні бажання підводитись.

Хвилин за п’ять все повторилося.

“Господи, неіснуючий Боже, подаруй мені смерть, бо я не знаю, навіщо мені жити. Мені соромно жити. Я не знаю, як жити. Подаруй мені смерть, бо я сам накладу на себе руки”.

А хтось невидимий, але такий реальний, що поселився десь під його черепом, сміявся і плакав водночас: “Хай довкола кишить черва! Думайте про день завтрашній! Саме з бридкої гусені з’являються на світ тендітні, прекрасні, яскравокрилі метелики! Хай довкола кишить черва!”

Владислав заридав і, зробивши зі шкіряного паска петлю, почав затягувати її на шиї. Руки тремтіли, і сили зраджували, він змушував себе підвестися і знайти якийсь гак, аби зачепитися й повіситися.

Але хвиля знову відступила.

І драглисті кульки знову ожили.

Куцорукому здалося, що він непритомніє.

А коли все повторилося втретє і коли Владислав, ще тіпаючись в істеричних конвульсіях “будь прокляте, будь прокляте моє паршиве життя”, врешті якось опанував себе і чомусь поглянув на годинник, то відразу пригадав — проводяться чергові темпоральні демонстрації на підземному полігоні ІПРЕФу. Як правило, обмежувались традиційними трьома демонстраціями — уповільнення часу, прискорення часу та одночасове прискорення й уповільнення для різних груп учасників.

Куцорукий не раз бував на цих учбових “спектаклях”. Він щоразу, як і належало, вдягав сріблястий захисний скафандр. Однак обслуга підземного полігону працювала переважно без скафандрів. Звичка, як йому пояснювали. А ще — вроджені здатності організму. Пригадавши оце все, він відразу пов’язав свої трикратні божевільні напади з трикратним увімкненням генератора. А “живий рис”, з усього так виходило, був якимось посередником поміж підземним полігоном і його кабінетом. Відразу народилося в голові й порівняння — блискавка, могутній розряд, він влучає в громовідвід або в те місце, де під землею знаходяться поклади металевих руд… “Живий рис”, народжений в системі охолодження, безсумнівно був отим “громовідводом”, що дав змогу квазирезистивному полю потрапити до його помешкання. І не просто потрапити, а мати вплив, як здалося, набагато сильніший, ніж на самому полігоні. Чи справа в захисному костюмі? Але ж не можуть працівники полігону, котрі працюють без скафандрів, так принципово відрізнятися своєю фізіологією? Чи, може, це він, Куцорукий, принципово відрізняється від загалу? І, може, справді “живий рис” якимось чином підсилює чи видозмінює спектр квазирезистивного поля?

Запитань відразу народилось багато. Треба було шукати на них відповіді. Він знову був тим же самим Куцоруким, лише відчував легку бридь до самого себе за вимушену, примусову слабкість. Ніби хтось зумів примусити його випити кухоль помиїв. Але то все позаду. А попереду. — захоплюючий експеримент.

“Ніхто з нас, а я насамперед, шановний Владиславе, не допустить вас до відповідальної самостійної дослідницької роботи…”

“А ось вам! Ось вам! Бачили?”

Він згадав про батьків і вийшов до них. Вони сиділи біля увімкненого телевізора, обхопивши свої голови руками.

— Ой, болить, так болить, просто жити не хочеться. Що ж це таке?

— Заспокойтесь, скоро мине. Я вам гарантую. Раптовий перепад атмосферного тиску, — сказав і повернувся до свого кабінету.

Батьки були далеко від колби з “рисом”, думалось, тож у них тільки голова болить. Та й самого Куцорукого врятувало те, що вчасно сахнувся і кинув себе у найдальший куток. Він був у цьому переконаний. Залишалося тільки упевнитись.

Наступна темпоральна демонстрація через три місяці.

Увесь цей час Владислав нервував, не міг дочекатися. Він перегорнув за три місяці гори літератури, ознайомився з усіма результатами й висновками лабораторного дослідження “живого рису”, підкувався теоретично і лише чекав ту мить, коли знову запрацює генератор і можна буде продовжувати експеримент.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ризиконавти» автора Панасенко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Олександр Тесленко ЖИВИЙ РИС“ на сторінці 4. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи