Розділ «частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА»

— Отже, Дана повернеться назад?

— Так.

— От цiкаве питання, — промовила Дейдра, намагаючись зобразити цинiзм, однак у її голосi бринiла гiркота. — Там, в Екваторi, з ким вона спить — з Брендоном чи з Артуром? Чи з обома по черзi?

— Нi з ким, — вiдповiла я. — Зараз Дана не з ними. Вона повернулася назад.

— Правда? Менi нiхто не сказав.

— Бо нiхто не знає. Дана не в Авалонi.

— А де?

Я забарилася з вiдповiддю. Власне, тому я й прийшла до Дейдри, щоб сказати їй усю правду, але тiльки тепер повною мiрою усвiдомила, який це буде для неї удар. Та iншого виходу я не бачила. Дейдра повинна знати про свою тезку, вона повинна прийняти рiшення. Корона Свiтла чекає на неї, а Брендон дуже її потребує.

— Дейдро, — м’яко заговорила я. — Мушу сказати тобi одну рiч. Це буде неприємно для тебе, але ти маєш знати.

Вона пiдвелася з крiсла, вiдiйшла до вiкна i, дивлячись на вiчнозелений двiрський парк, з якимсь неприродним спокоєм запитала:

— Дана чекає вiд Артура дитину?

— Ну... ти майже вгадала, — вiдповiла я.

Вона повернула до мене своє обличчя, на якому був написаний подив.

— Як це „майже”? Хiба можна майже чекати дитину?.. Чи вона не знає, вiд кого вагiтна?

Я глибоко вдихнула, потiм видихнула.

— У Дани вже є дитина. Дiвчинка. Вона народила її у свiтi, де час тече дуже швидко.

Дейдра судомно зчепила пальцi рук i, закусивши губу, з болем i мукою подивилася на мене. По її щоцi скотилася велика сльоза, а з грудей вирвалося кiлька здавлених схлипiв. Потiм вона, не мовивши анi слова, прожогом кинулася до дверей, що вели в спальню.

Я важко зiтхнула, але за Дейдрою не пiшла. Зараз бiдоласi треба побути самiй, оплакати втрачене кохання, зруйнованi iлюзiї, загублене щастя. Вона має пройти босонiж по скалках розбитих надiй, щоб вибратися з глухого кута, куди завело її життя, i ступити на новий шлях. Вiн теж не буде встелений трояндами — але Брендон подбає про цiлющi трави для її зранених нiг i про нiжнiсть для її стражденного серця...

У дверi постукали, i я дозволила ввiйти. З’явилися Морган i Пенелопа.

— Вона вже знає? — запитав Фергюсон.