Розділ «частина четверта ХАЗЯЙКА ДЖЕРЕЛА»

— Невже сестрою?

— Не так круто. Тiткою по матерi. Хоча й була на п’ять рокiв менша за Артура.

— Розумiю, — замислено мовила Дейдра. — Пенелопа боїться, що на неї скоса дивитимуться... Але ж вона в цьому не винна. Як, власне, й Артур. Не даремно кажуть, що любов слiпа i серцю не накажеш. Людина любить того, кого любить, а не того, кого хоче любити.

— Ти не засуджуєш Артура? — запитала я.

Дейдра зрозумiла, що я маю на увазi, i на її обличчя набiгла тiнь.

— Не засуджую... Але менi гiрко й боляче. Я так мрiяла про справжнє, велике кохання... Менi здавалося, що я знайшла його, що буду щаслива... — Її вуста зблiдли i затремтiли. — Та тут втрутилася Дана i разом з Джерелом зруйнувала всi мої мрiї, всi надiї...

Я пересiла зi свого крiсла до Дейдри й мiцно обняла її.

— Ти щось почуваєш до Брендона?

— Так, бажання, пристрасть... Але ми не були близькi.

— Я знаю.

Якийсь час ми мовчали. Пригорнувшись до мене, Дейдра ледве стримувала сльози. Нарештi вона запитала:

— Як там вони?

— Поки розбираються в ситуацiї. Брендон ще не прийняв Амадiсового зречення. — Я зробила виразну паузу й подивилася їй в очi. — Дейдро, як ти ставишся до того, щоб помiняти свiй вiнець Авалона на корону Свiтла?

— Пропонуєш розлучитися з Артуром i вийти за Брендона?

— Так.

— I Артур згоден?

— Так.

Дейдра iстерично хихикнула:

— Далебi, до чого ми докотилися! Брати мiняються жiнками... Розкiшний буде скандал!

— Та вже ж буде, — пiдтвердила я. — Пiсля свого коронування Брендон розлучиться з Даною. Вони обоє визнали, що їхнє одруження було помилкою.